GDPR

Стаття досліджує поведінкові дані та їх правове регулювання у праві Європейського Союзу із застосуванням GDPR та регуляторних норм штучного інтелекту. У роботі ана-лізується концептуальне й правове розмежування між поведінковими характеристиками та біометричними даними та обґрунтовується позиція, що цифрово згенеровані поведінкові дані, як правило, не забезпечують стабільної й однозначної ідентифікації фізичної особи.

Досліджується взаємодія новітніх цифрових технологій, зокрема блокчейну (Blockchain) та штучного інтелекту, з правом Європейського Союзу у сфері захисту персональних даних. У процесі дослідження застосовано методи юридичного аналізу норм права ЄС, порівняльного правознавства (зокрема у контексті практики Ради Європи та інших юрисдикцій). Акцентовано увагу на правових та етичних викликах, що виникають у зв’язку із незворотністю блокчейн-записів, відсутністю централізованого контролера та використанням автоматизованих рішень без людського втручання.

Розглянуто та охарактеризовано проблему стрімкого розвитку сучасних технологій, через які є актуальне питання щодо захисту персональних даних користувачів мережі Інтернет. Проаналізовано сучасний стан забезпечення захисту персональних даних за вимогами українського законодавства та Загального регламенту про захист персональних даних (англ. General Data Protection Regulation, GDPR). Визначено, які саме дані належать до персональних даних та чому підлягають захисту.