блокчейн

Із розвитком смарт-контрактів у мережах блокчейн уможливилось створення складних децентралізованих фінансових (DeFi) протоколів, що охоплюють біржі, платформи кредитування та алгоритмічні криптоактиви. Незважаючи на децентралізованість та прозорість, блокчейн-мережі не гарантують прогнозованої послідовності виконання транзакцій, що привело до появи явища Maximal Extractable Value (MEV) – додаткової вигоди, яку отримують окремі учасники мережі завдяки впливу на впорядкування транзакцій.

Розглянуто правові аспекти організації електронного голосування (е-голосування) в Україні у контексті технологічних інновацій і перспектив упровадження. Досліджено суть, форми е-голосування як інноваційного інструменту реалізації виборчих прав громадян. Розглянуто основні технологічні рішення, що застосовуються у світовій прак­тиці: інтернет-голосування (i-voting), використання електронних терміналів (DRE), біометрична ідентифікація, смарткарткові технології та двофакторна авторизація.

Сучасні інформаційні логістичні системи моніторингу дедалі частіше інтегрують IoT- пристрої для збору даних у режимі реального часу, відстеження відправлень, моніторингу вантажів та транспортних засобів, а також для прийняття обґрунтованих рішень. Проте такі інформаційні системи стикаються з низкою суттєвих викликів, зокрема із складністю управління даними, обмеженою взаємодією між зацікавленими сторонами та неефективністю, яка виникає через централізовані механізми контролю.

У статті розглянуто вирішення проблеми виявлення контрафактних товарів за допомогою використання технології Blockchain. Проведено аналіз існуючих методів та засобів для боротьби з підробками і обґрунтовано вибір блокчейну, як ефективного способу забезпечення прозорості трансакцій та захисту даних. Авторами статті проаналізовано проектування інформаційної системи з використанням структурного підходу, що дозволило систематизувати завдання та визначити ключові аспекти функціонування.

У статті розглянуто проблему забезпечення достовірності та безпеки персональних даних, що обробляються у державних реєстрах, шляхом використання блокчейн- технологій. Зростання вимог до прозорості та стійкості державних систем управління даними висуває нові виклики щодо захисту інформації від несанкціонованих змін, втручань та підробок. Запропоновано метод, що базується на впровадженні децентралізованої блокчейн-архітектури для забезпечення цілісності даних, їх відстежуваності та прозорості у процесі обробки й зберігання.

Швидке зростання обсягу персональних даних, що збираються та обробляються різними організаціями, створює значні виклики для забезпечення конфіденційності та безпеки інформації. Загальний регламент захисту даних (GDPR) Європейського Союзу визначає суворі вимоги до обробки, зберігання та видалення персональних даних, зокрема право на стирання, яке передбачає повне і безповоротне видалення інформації на запит користувача. Це створює проблеми для традиційних систем управління даними, які не можуть забезпечити автоматизоване видалення та надійний контроль за дотриманням термінів зберігання.

саме аналізуються механізми безпечного обміну транзакціями. Розглядається розподілена структура блокчейн мережі, побудована на основі послідовності блоків, котрі містять дані транзакцій. Описано фундаментальні особливості роботи технології блокчейн, а також 6-ти компонентну багатошарову архітектуру блокчейн. Показано важливість застосування криптографічних хеш-функцій для забезпечення безпеки і цілісності даних у блокчейн мережі.

У статті досліджено процес формування блоків у блокчейн-мережах та вплив мережевої архітектури вузлів та алгоритмів консенсусу на їх масштабованість і продуктивність. Аналіз масштабованості блокчейн-систем є важливим через проблеми, що виникають при зростанні навантаження на мережу, зокрема збільшення кількості відгалужень блоків та часу підтвердження транзакцій. Дослідження зосереджене на вивченні впливу мережевих затримок та вибору алгоритму консенсусу на продуктивність і масштабованість блокчейн-мереж.

The rapid growth of the Internet of Things (IoT) has revolutionized the logistics industry by enabling real-time tracking and monitoring of goods throughout the supply chain. However, the immense volume of telemetric data generated by IoT devices presents significant challenges in terms of scalability, data integrity, and security for traditional database solutions. This paper explores the applicability of blockchain technology as an alternative for storing and managing IoT telemetric data in logistics.

Розвиток дослідницької складової та компетенцій у підприємництві є особливо актуальним для реалізації та використання проєктів ДАО. Алгоритм створення і функціонування ДАО заснований на принципі інклюзивності. Відсутність ієрархії, заслужене лідерство, відповідальність за виконану роботу, колективне прийняття рішень, прозорість управління забезпечують максимальну залученість мотивованих учасників і справедливі можливості для розвитку. Активне впровадження ДАО в бізнес-діяльність пов’язане з ризиками недостатніх навичок і знань зацікавлених сторін.