Sentinel-1

Метою даної статті є аналіз результатів обробки часових рядів радіолокаційних знімків методом постійних розсіювачів для оцінки стабільності вертикального положення дамби водосховища. Об’єктом дослідження є дамба ставка-охолоджувача Хмельницької атомної електростанції. У зв’язку з виробничою необхідністю постало завдання провести аналіз стійкості дамби у вертикальному положенні незалежним методом за період 2016-2022 рр. Реалізація такого завдання стала можливою лише за рахунок використання бази даних супутникових радіолокаційних знімків зазначеної території.

Мета цієї роботи – аналіз ефективності розгортання наземних кутових відбивачів різних розмірів та конструкцій для проведення радіолокаційного моніторингу супутником Sentinel-1. Методика. Точність визначення просторових рухів поверхні методом InSAR у місцях розгортання кутових відбивачів залежить від їхнього розміру, а також співвідношення сигнал-шум на радіолокаційних знімках. Тому при проектуванні положення кутового відбивача попередньо виконано оцінку інтенсивності зворотного розсіювання вибраної території на радарних знімках.

Метою цього дослідження є порівняння та подальша оцінка придатності використання SAR (Радар із синтетичною апертурою) та мультиспектральних (MSI) супутникових даних програми Copernicus для картографування та точної ідентифікації поверхневих водних тіл, враховуючи раптові зміни, спричинені значними кліматичними впливами. Методологія виділення наземних навігацій включає стандартну попередню обробку зображень SAR і завершення визначення порогових значень у генерації бінарної маски.