Графен був вперше отриманий на початку 21-го століття, і з того часу було розроблено різноманітні методи для його синтезу. Ця різноманітність пояснюється природньою шаровою структурою графіту. Велика кількість методів ґрунтується на ідеї розділення шарів графіту. Вони вважаються відносно дешевими, продуктивними та доступними практично в усіх лабораторіях.
У цій роботі досліджено розподіл поля в cтруктурах типу золота гратка, графеновий шар та кремнієва підкладка. Встановлено умови максимального розподілу електромагнітного поля (поглинання) цими структурами з метою використання їх у пристроях фотоніки та електроніки. Величина напруженості електромагнітного поля дифракційної гратки із золота з шаром графену зростає зі зменшенням ширини щілини. У той же час збільшення періоду призводить до невеликих змін розподілу електромагнітного поля.