AI Act

Стаття досліджує поведінкові дані та їх правове регулювання у праві Європейського Союзу із застосуванням GDPR та регуляторних норм штучного інтелекту. У роботі ана-лізується концептуальне й правове розмежування між поведінковими характеристиками та біометричними даними та обґрунтовується позиція, що цифрово згенеровані поведінкові дані, як правило, не забезпечують стабільної й однозначної ідентифікації фізичної особи.

Досліджується взаємодія новітніх цифрових технологій, зокрема блокчейну (Blockchain) та штучного інтелекту, з правом Європейського Союзу у сфері захисту персональних даних. У процесі дослідження застосовано методи юридичного аналізу норм права ЄС, порівняльного правознавства (зокрема у контексті практики Ради Європи та інших юрисдикцій). Акцентовано увагу на правових та етичних викликах, що виникають у зв’язку із незворотністю блокчейн-записів, відсутністю централізованого контролера та використанням автоматизованих рішень без людського втручання.