Обґрунтовано утворення однослівних і багатокомпонентних термінів з дистанційного навчання, проаналізовано причини виникнення термінологічних проблем з цієї тематики та запропоновано варіанти їх вирішення.
In the article creation of one and more component terms on distance learning are grounded, the reasons of the terminological problem origin in this sphere are analysed and variants of their solutions are suggested.
Протягом трьох останніх десятиріч дистанційне навчання стало одним із найважливіших елементів системи вищої освіти розвинених країн, а за останнє десятиріччя – країн, що розвиваються, в тому числі України. З одного боку, це зумовлено бурхливим розвитком інформаційних технологій, а з іншого – політикою урядів цих країн у галузі освіти, їхнім прагненням зробити максимально доступною для всіх верств населення освіту будь-якого рівня.
Як відомо, дистанційне навчання є продовженням кореспондентського навчання. Університет Лондона (1836 р.), Університет Чикаго (1892 р.) і Університет Квінсленд (1911 р.) були першими навчальними закладами, які запровадили кореспондентське навчання у вищих навчальних закладах. У колишньому Радянському Союзі, в тому числі в Україні, з кінця 1920-их років різновид такого навчання відомий під назвою заочне навчання.
У кінці 1960-х на початку 1970-х років на Заході почали застосовувати термін викладання на відстані (teaching at a distance), а потім дистанційна освіта, дистанційне навчання (distance education, distance learning). У 1982 році термін ‘кореспондентська’ був замінений на ‘дистанційна’ у назві Міжнародної конференції з дистанційної освіти – International Conference of Distance Education (ICDE) у Ванкувері, Канада. Міжнародна Рада з кореспондентської освіти також змінила свою назву на Міжнародну Раду з дистанційної освіти. Важливим було також те, що термін дистанційна освіта з’явився в назвах європейських та американських журналів із цієї тематики, наприклад, Міжнародний журнал About Distance Education у 1974 р., журнал Відкритого університету Великобританії Teaching at a Distance у 1974 р. та інші.
Зміна терміна не була простою формальністю. Цим терміном позначено зміни в характері стратегії навчання. Термін кореспондентське навчання відповідав своєму змісту, коли навчальні матеріали були лише у письмовій формі й пересилалися тільки поштою, але коли, крім письмових матеріалів, у навчальному процесі почали використовуватися радіо- і телепередачі, очні зустрічі студентів з викладачами, то цей термін виявився неадекватним і, таким чином, почав застосовуватися термін дистанційне навчання (ДН), який краще відображав нові реалії. Після 1982 року сталося багато нових змін у навчальному процесі, але термін дистанційне навчання все ще залишається актуальним.
У наших статтях, доповідях на конференціях ми вже розглядали деякі проблеми синонімії в термінології з дистанційного навчання [6, с.356–361] та укладання Англо-українського словника з даної тематики [5, с.31], [7, с.138–144].
Мета цієї статті – розглянути основні труднощі розуміння та перекладу деяких однослівних і багатокомпонентних термінів з дистанційного навчання, пояснити на конкретних прикладах причини виникнення цих труднощів і запропонувати варіанти їх вирішення.
Останнім часом виникає все більше проблем у розумінні термінології, пов’язаної з дистанційним навчанням, через використання термінів і професіоналізмів у галузі навчальної інформатики. Як показали результати нашого дослідження, однією із основних причин існування труднощів під час перекладу англійських термінів із ДН є існування багатьох синонімічних рядів до основних термінів цієї терміносистеми в англійській і українській мовах. Яскравим прикладом цього твердження може бути переклад українською мовою терміна дистанційне навчання, який має в англійській мові такі взаємозамінно використовувані терміни: еducation at a distance – освіта на відстані, distance education – дистанційна освіта, distance learning – дистанційне навчання, distance teaching – дистанційне викладання, distant education – дистантна освіта, distant learning – дистантне навчання, network(ed) learning – мережеве навчання, E-learning (eLearning, electronic learning) – електронне навчання, оnline learning (on-line learning) – діалогове (онлайнове) навчання, blended learning – змішане (комбіноване) навчання, virtual learning – віртуальне навчання, Internet-based learning – Інтернет-навчання, Internet-based training – Інтернет-тренування (тренінг), Web-based learning – Веб-навчання, Web-based training – Веб-тренування (тренінг), open learning – відкрите навчання, open and distance learning – відкрите і дистанційне навчання та ін. Основна риса, яка об’єднує всі ці терміни, – це використання інформаційно-комунікаційних технологій.
Першою частиною українських термінів-синонімів є слова дистанційний – distance, дистантний – distant, електронний – e(lectronic), діалоговий, онлайновий – on(-)line, віртуальний – virtual, на базі Інтернет – Internet(-)based, на базі Веб – Web-based, відкритий – open та інші, які використовуються не випадково, тому що вони самі по собі показують, що нова форма навчання має істотну відмінність від традиційного заочного навчання, а також підкреслюють основні риси цієї форми: навчання відкрите, інтерактивне й доступне для всіх, незалежне від того місця, де людина живе.
Ядром термінологічних сполучень є терміни освіта – education, навчання, вивчення – learning, викладання – teaching, тренування, тренінг – training. Ці ядра й означення до них важко назвати синонімами, і тому вони потребують додаткових досліджень, роз’яснень.
Наприклад, що стосується використання слова освіта – education у терміні дистанційна освіта, то, на нашу думку, за своїм значенням еducation в англійському терміні distance education виражає взаємозв’язок між студентами і тими, хто допомагає, організовує, підтримує навчання, тобто викладачами і навчальними закладами. В англомовній літературі з даної тематики цей термін дуже часто є взаємозамінним із терміном distance learning. Відмінність між термінами distance education та distance learning полягає в тому, що перший термін виражає те, що забезпечує для студентів навчальний заклад, а другий – що студенти роблять, у результаті чого отримують досвід, чогось досягають. Першим словом у цих двох англійських термінологічних сполученнях з тим же значенням вживається прикметник distant замість іменника distance, тобто distant education, distant learning. В українській мові ця заміна відображена українськими еквівалентами дистантна освіта та дистантне навчання.
Відмінність між термінами навчання (learning) і тренування, тренінг (training) полягає в тому, що у процесі навчання студент освоює нові знання, а тренування потрібне для кращого засвоєння певних елементів цих знань.
У терміні e(-)learning (electronic learning) – навчання з використанням електронних навчальних матеріалів – підкреслюється електронний вид навчальних матеріалів та можливість електронного обміну ними між викладачем та студентом, між студентами, що характерно для новітніх технологій навчання, на відміну від друкованих навчальних матеріалів, які пересилаються звичайною поштою.
Певні труднощі виникають під час перекладу та використання англійських термінів distance teaching та distance learning в українській літературі з даної тематики, тому що обидва терміни перекладаються українською мовою як дистанційне навчання. Перший англійський термін більше орієнтований на викладача, який викладає, навчає дистанційно, а другий термін – на студента, який вивчає потрібний матеріал дистанційно, тому, на нашу думку, терміни distance teaching потрібно перекладати як дистанційне викладання, distance learning – дистанційне вивчання. Десмонд Кіген вважає, що ці два англійські терміни становлять дві половинки змісту терміна distance education – дистанційна освіта [14]. На нашу думку, термін, що об’єднує в собі дистанційне викладання і дистанційне вивчання – це дистанційне навчання.
Терміни відкрита освіта, відкрите навчання – open education, open learning поки що по-різному сприймаються в Україні й за кордоном. На Заході під цими термінами розуміють: 1) можливість кожного отримати освіту незалежно від його місця проживання, віку, національності, фізичного стану і т.д., 2) підтримка цієї можливості державою у вигляді різних пільг, стипендій, 3) застосування новітніх технологій навчання, наприклад, у Відкритому університеті Великобританії. В Україні під цим терміном поки що розуміють першу частину вищезгаданого розуміння терміна на Заході.
Відкрита освіта має на увазі політику освітньої установи, побудовану так, щоб навчання здійснювалося гнучкішими способами, враховувалася індивідуальна географічна віддаленість, соціальні й тимчасові обмеження конкретних студентів. Це індивідуальний підхід до навчання, орієнтований на здійснення навчання кожного студента за індивідуальним планом. Відкрите навчання може містити дистанційну або інші форми навчання, де немає залежності між студентами, а також можливість поєднувати елементи традиційного й самостійного навчання з відповідною формою контролю. Поза сумнівом, як дистанційна, так і відкрита форма навчання зараз переплелиcя і часто не розрізняються. Крім того, реалізувати повністю відкриту індивідуалізовану форму навчання в описаному вище варіанті – досить складна організаційна й методична задача. Тому загальним завданням цих форм є забезпечення отримання освіти альтернативними засобами в тих випадках, коли студенти не можуть або не хочуть використовувати традиційне навчання.
Перед тим, як запровадити відкрите навчання у Відкритому університеті Великобританії, був проведений складний зіставний аналіз традиційного/індивідуального та дистанційного навчання. Порівнювалися три моделі забезпечення навчання, які розрізняються відповідно до географічного розташування студента щодо постачальника Інтернет-послуг (провайдера – provider): дистанційна модель, локальна і на базі центру [10]. За дистанційною моделлю студенти не повинні відвідувати центр, тоді як за локальною – можуть відвідувати час від часу сесії, організовані постачальником. За третьою моделлю студенти навчаються в освітньому закладі, але гнучко, наприклад, у навчальних центрах або під час семінарів, а не у звичайних аудиторіях.
Для позначення цих трьох моделей часто застосовувався термін відкрите навчання – open learning. Спочатку термін використовувся дещо ширше для опису підходу, при якому навчання спрямоване на студента. Метою цього підходу було зменшення обмежень, спричинених фіксованим часом, простором і місцем, характерними для традиційного навчання. Із часом цей термін змінював значення, тому що між цими трьома моделями були значні відмінності і термін не повністю охоплював їх, особливо тоді, коли йшлося про модель, при якій студенти навчалися в освітньому закладі, але не так, як при традиційному навчанні. Тому поступово визначення відкритості – openness змінювалося. Широта визначення поняття ‘відкритий’ також була причиною переміщення дискусій від розгляду механічного процесу “передачі” до ширшого розгляду навчальних планів і того, як повинні вчитися студенти.Таке розуміння відкритого навчання і спричинені ним дискусії [15, с.3–8; 18, с.40–45; 19, с.28–36], можна сказати, допомогли стимулювати гібридизацію навчання, тобто поєднання традиційного і дистанційного навчання, яка дуже часто тепер використовується.
У 70-х – 90-х рр. на Заході було написано багато наукових і полемічних статей, що стосувалися відмінностей між дистанційним навчанням, відкритим навчанням, гнучким навчанням [17, с.43–48; 22, с.286–293] та ін. Тепер широко використовується термін відкрите і дистанційне навчання – оpen and distance learning (ODL), який прагне ввібрати всі варіанти дистанційного навчання.
Значні труднощі виникають при зрозумінні й перекладі українською мовою термінів blended learning, hybrid classes і hybrid courses. У глосарії [10] дається таке визначення комбінованого (змішаного) навчання – blended learning: “Це навчання поєднує аспекти діалогової та індивідуальної роботи. Часто під комбінованим навчанням розуміють традиційне заняття, яке містить діалогове навчання як частину позааудиторної роботи (traditional class that incorporated online learning as part of the outside class work time)* і також відоме як додаткова програма (supplemental program). Гібридні заняття – hybridclasses – це заняття, які відбуваються за допомогою частково традиційних і частково діалогових занять (traditional and online class), що дає змогу звільнити аудиторію для інших занять, коли заняття відбувається в діалоговому режимі”.
Під час комбінованого навчання робиться спроба оптимізувати досвід навчання шляхом поєднання навчальних методик дизайну і технологій (mixture of instructional design techniques and technologies). Наприклад, воно може запозичувати щось з проведення полегшених занять, самостійного навчання, Інтернету, а також підготовки до виконання якоїсь роботи (facilitated classes, self-study, the internet, and on-the-job training) під час створення навчальної програми.
Ще один погляд на розуміння терміна комбінований – blended: це залучення зразків традиційного викладання і вивчення до електронного, віртуального навчання (patterns of classroom teaching and learning into “digital”, virtual learning experience), таких як бесіда, співпраця. Однак більшість людей, які використовують таке навчання, використовують цей термін як поєднання дистанційного і традиційного навчання (mix of distance and classroom-based learning).
Існує ширше визначення терміна комбіноване навчання, яке подається в статті Елліота Мейсі (Elliott Masie) [16, с.59]. Воно звучить так:
“1) Це використання двох або більше окремих методів підготовки (methods of training), наприклад, аудиторне навчання (classroom instruction) + діалогове навчання (online instruction) – діалогове навчання з доступом до інструктора або викладача (on-line instruction with access to a coach or faculty member); поєднання моделювань зі структурованими курсами (blending simulations with structured courses); поєднання тренування з неформальними сесіями під час обіду (blending on-the-job training with brown bag informal sessions); поєднання адміністративного тренування з діяльністю під час електронного навчання (blending managerial coaching with e-learning activities).
Якщо у цьому визначенні замінити слово тренінг на навчання, то воно стане дуже подібним до вищезгаданих визначень терміна комбіноване навчання.
2) гібридні курси (hybrid courses) – це поєднання навчання в аудиторії і в діалоговому режимі (mixture of classroom and online instruction)”.
Спеціалісти відомої фірми Thomson/NetG (http://www.netg.com), які займаються впровадженням комбінованого навчання, вважають, що термін комп’ютеризоване тренування – Computer-Based Training (CBT) + доступ до тренера – дає в результаті визначення, згадане E. Мейсі у другому пункті, тільки замість CBT можна сказати навчальна лабораторія (learning lab), а не діалогове навчання.
На нашу думку, терміни комбіноване навчання – blended learning і гібридні курси – hybrid courses і hybrid classes є синонімами.
Комбіноване навчання поєднує в один інтегрований процес інструментарій і методи самостійного (асинхронного) навчання з роботою з викладачем (синхронне навчання). Цей вид навчання широко практикується навчальними закладами, а також фірмами для проведення тренінгів, тому що воно запобігає великому відсіву людей, які навчаються.
Ще одним терміном, який асоціюється з дистанційним навчанням, є термін діалогове (онлайнове) навчання – on-line learning, що містить взаємодію суб’єкта з джерелом знань, при якому використовується електронне середовище Інтернету або компакт-диски, відеоконференції, аудіоконференції тощо. Діалогове навчання є одним з видів дистанційного навчання.
К. Фіндер (K. Finder) і Д. Рейлей (D. Raleigh) поділяють діалогове навчання на такі види:
Інформаційне (informational): Веб-сторінка модуля діалогового навчання (online unit site) вважається інформаційною, якщо її основною метою є забезпечення інформації про модуль. Наприклад, веб-сторінка може містити лише основні положення модуля й описи завдань. Цей вид веб-сторінки діалогового навчання розглядається як додаткове джерело інформації для студентів.
Доповнювальне (supplemental): Веб-сторінка модуля може вважатися доповнювальною, якщо вона використовується для покращення інших форм навчання. Наприклад, веб-сторінка може бути використана для покращення традиційного навчання у вигляді приміток до лекцій і зв’язків (links) з іншими корисними веб-сторінками.
Істотне (essential): У такому випадку матеріали та ресурси доступні з веб-сторінки, ця допомога істотна, так що студенти використовують її як значний компонент модуля. Для цього студенти повинні мати доступ до Інтернету.
Повністю діалогове (fully online): Це значить, що немає традиційного (face-to-face) спілкування і що вміст курсу, завдання і зв’язок здійснюються в діалогому режимі [12].
Тепер дуже часто в зарубіжній і вітчизняній науково-методичній літературі з даної тематики дистанційним називають навчання, яке існувало до появи терміна викладання на відстані, дистанційне навчання, тобто кореспондентське навчання – correspondence education (сorrespondence study), що вперше було запроваджене у вищезгаданому Університеті Лондона у 1836 році, та його різновиди, відомі під назвами незалежне, домашнє, заочне навчання – independent study, home study, external studies, extra-mural study, а також терміни метод "кейсу", кейсова технологія, портфельна технологія.
Терміни метод "кейсу" або кейсова технологія, портфельна технологія часто використовуються у різних публікаціях у країнах СНД у їхньому англомовному варіанті як case method, case technology. Термін кейс має два англомовні варіанти в написанні – великими (як абревіатура) і рядковими буквами, і. відповідно, зовсім два різні значення:
1) CASE – Computer-Aided Software Engineering – автоматизоване проектування і створення програм;
2) case – багатозначне слово, яке вживається в різних контекстах, наприклад, case study – конкретне соціологічне дослідження, case history – наочна ілюстрація, case method – метод аналізу (конкретних) ситуацій, case-method dialog – діалог з використанням прикладів. У країнах СНД під цим терміном розуміють певний набір матеріалів, які передаються студентам у вигляді навчально-методичних посібників і тестів. Кейс містить мультимедійні матеріали на різних носіях – текстові, графічні, аудіо, відео; телекомунікаційні технології, технології електронного спілкування з викладачем і іншими студентами. Щоб уникнути вищезгаданих труднощів у розумінні цього терміна, ми пропонуємо використовувати термін портфельна технологія дистанційного навчання і його часто вживаний еквівалент в англомовній літературі з даної тематики study packs, program package. В одній із статей словенських науковців вжито термін package of study materials [24, с.317] як синонім до термінів study packs і program package.
Використання новітніх технологій у навчальних закладах країн СНД сприяло налагодженню постійного зворотнього зв’язку між викладачем та студентом, між студентами, що кардинально змінило суть заочного навчання й отримало нову назву мережева технологія дистанційного навчання. Термін часто перекладають як network technology of distance learning, а в англомовній літературі цей термін зустрічається як net-based study, network(ed) learning.
Перше слово у терміні мережева технологія часто зустрічається також як мережна. У результаті перегляду державних стандартів України на терміни і визначення виявлено, що в термінах зустрічаються обидва варіанти прикметника, побудованого від слова мережа, наприклад, мережний вузол [1] і мережева завада [2].
У перекладачів часто виникають проблеми з перекладом українською мовою таких термінів: knowledge media, browser, tutor, Internet/internet, Webliography, Webagogics та інші.
Термін knowledge media – медіа знань був використаний одночасно у Відкритому університеті Великобританії і Торонтському університеті у 1995 р. замість терміну multi-media – мультимедіа. Термін вказує на результати зближення інформації й комунікаційних технологій. На нашу думку, він кращий, ніж мультимедіа, тому що нагадує нам, що ці технології служать з’єднувальною ланкою знань, способом, який раніше було практично неможливо реалізувати.
Аглійський термін browser зустрічається в українських транслітераціях у двох варіантах: браузер і броузер. На нашу думку, правильною транслітерацією цього терміна є браузер, тому що за транскрипцією перший склад англійського терміна вимовляється як [brau], а не [brou], а ще правильніше писати бравзер, бо в українській мові нескладовий -у– на письмі позначається як –в-, наприклад, автор, а не аутор, мавр, а не маур, травма, а не траума. Перекладом цього терміна може бути вікно перегляду [4, с.37] або переглядач, гортач, засіб перегляду.
При транслітерації українською мовою терміна tutor дуже часто в його першому складі пишуть після літери т апостроф за аналогією з терміном computer – комп’ютер. Апостроф потрібно писати після губних б, п, м, в, ф, шиплячих, а після решти – м’який знак, тобто тьютор. Ми пропонуємо у цьому випадку переклад викладач-консультант [8, с.21–26], тому що ним повинен бути викладач і в його функції входить консультування студента в процесі навчання. У скороченому варіанті в тому самому тексті можна писати абревіатуру ВК. Іншими варіантами перекладу можуть бути слова і їх сполучення наставник, координатор, викладач-координатор.
Часто вживаний в англо- й україномовній літературі з дистанційного навчання термін Internet пишуть в обидвох мовах або з великої: Internet – Інтернет, або з малої букви: іnternet – інтернет, відмінюють його у чоловічому чи жіночому роді, або вважають незмінним, тобто додають або не додають закінчення у різних відмінках в українському еквіваленті цього терміна. Як відомо, термін є абревіатурою від двох англійських слів International network і разом із тим власною назвою міжнародної мережі, тобто в англійській та українській мовах повинен писатися з великої букви. Ядро цього терміна в українському варіанті мережа належить до жіночого роду, а отже абревіатура мала би належати також до жіночого роду. Але оскільки термін Інтернет закінчується на приголосний як, наприклад, слова багнет, корнет, очерет, то в українській мові його слід уживати як іменник чоловічого роду, а отже він приймає закінчення іменника чоловічого роду, тобто родовий відмінок – Інтернету, орудний – Інтернетом, місцевий – в Інтернеті та ін. У сполученнях термін Інтернет також повинен писатися з великої букви, наприклад, Інтернет-технологія. На відміну від єдиної Міжнародної мережі – Інтернет, існують локальні комп’ютерні мережі – LAN (local-area network), які ще мають назву intranet і можуть використовуватися в межах однієї кафедри університету, а також міжуніверситетські мережі, які охоплюють, наприклад, локальні мережі кількох університетів та мають англійську абревіатуру WAN(wide-area network) і ще відомі як extranet. Таких мереж багато, тому в англійському й українському варіанті, всі вони повинні писатися з малої букви. Така ж проблема з перекладом українською мовою терміна WWW (World Wide Web) або W3. У скороченому варіанті англійський термін пишуть просто Web, в українському – термін транслітерують як Веб і використовують як власну назву чоловічого роду, а не українське слово жіночого роду – павутина. На нашу думку, цей термін також повинен вважатися іменником чоловічого роду, як у випадку з терміном Інтернет, писатися в українській мові окремим словом з великої літери, що позначає Всесвітню павутину, в тому числі в термінологічних сполученнях: Веб-сторінка, Веб-технологія та ін.
Останнім часом в англомовній літературі замість звичного для всіх слова бібліографія в кінці статей, монографій та інших друкованих чи електронних матеріалів можна зустріти слова Hypertext references або Webliography. Це слово побудоване за аналогією зі словом Bibliography – Бібліографія, але використовується тоді, коли посилання зроблені тільки на Веб-сторінки вказаних джерел. Як відомо, англійське слово Bibliography складається з двох грецьких слів, які англійською мовою пишуться biblio і graphy. На нашу думку, правильніше буде не заміняти першу частину bib першого англійськогослова biblio, а повністю замінити його словом Web і додати з’єднувальну літеру –o-, тобто отримаємо слово Webography. Це слово можна писати в українському варіанті як Список літератури в Інтернеті. За таким же зразком, як слово Webliography, побудований термін Webagogics зі значенням педагогіка, яка стосується електронного навчання. На нашу думку, в цьому англійському терміні не варто заміняти ped на Web, а лише додати слово Web до терміна pedagogics, тобто Web-pedagogics, тому що в першому варіанті написання повністю змінюється його значення. Можливий варіант перекладу терміна Web-pedagogics: педагогіка електронного навчання.
Із запровадженням дистанційного навчання на Заході, а за останні п’ять років в Україні, в закордонній літературі, крім давновідомих назв навчальних закладів, з‘явилися нові їх назви, наприклад, campus-based university (CBU), single-mode distance teaching university (DTU), dual-mode university (DMU), які ми пропонуємо перекладати, відповідно, як традиційний університет (ТУ), університет дистанційного навчання (УДН), гібридний університет (ГУ).
У цій терміносистемі також зустрічається багато нетрадиційних абревіатур і скорочень, наприклад, f-2-f, ICQ та ін. Абревіатура f-2-f від англійських слів face-to-face перекладається як індивідуальний, або традиційний у термінах індивідуальне навчання, традиційне навчання – face-to-face learning, на відміну від дистанційного навчання. Нетрадиційність цієї абревіатури полягає в тому, що оскільки цифра 2 і прийменник to транскрибуються однаково як [tu:], тому в цій абревіатурі прийменник to замінений на цифру 2, яка коротша в написанні і легше запам’ятовується, ніж to. Традиційна абревіатура від цих слів повинна би будуватися таким чином: f-to-f.
Дуже нетрадиційно побудована абревіатура ICQ від слів I seek you – Я шукаю тебе. У цій абревіатурі частина другого слова seek, а саме see, замінена великою літерою англійського алфавіту С, яка транскрибується так само як see [si:]. Остання літера слова seek, а саме k, об’єднана з наступним словом you, які разом вимовляються як літера англійського алфавіту Q [kju:]. У результаті виникла нетрадиційна абревіатура ICQ, яка легко вимовляється, замість ймовірної для речення I seek you абревіатури ISY. Ми пропонуємо перекладати цю абревіатуру як електронний діалог, е-діалог. Програмне забезпечення цього виду зв’язку дає можливість бачити на екрані свого комп’ютера чи працює в той самий час потрібний користувач іншого комп’ютера, а отже практично в режимі реального часу спілкуватися з ним. Ще одним варіантом електронного спілкування в реальному часі на відміну від е-діалогу є е-полілог, електронна бесіда, е-бесіда – chat, яка дає змогу бути одночасно на зв’язку багатьом користувачам Інтернету.
Висновки. Аналіз вищезгаданих українських та англійських термінів свідчить, наскільки необхідним є стандартування цієї нової терміносистеми в усіх країнах світу і в Україні зокрема, якому повинні передувати професійні дискусії, пошук загальної думки в таких важливих питаннях як термінологія.
Потрібно рекомендувати спеціалістам, науковцям в галузі дистанційного навчання використовувати загальний термін і його абревіатуру, що об’єднували б кореспондентське і те навчання, яке зараз називається дистанційним, як такі, що відбуваються на відстані, а потім виділити окремими словами до цього терміна всі види навчання, які зараз здійснюються дистанційно, наприклад, відповідно до чотирьох [20] чи п’яти [21] поколінь у розвитку навчання на відстані. Прикладом такого терміна може бути технологія дистанційного навчання (ТДН) низького рівня (навчальні матеріали на паперових носіях), нижче середнього рівня (аудіо- і відеоматеріали, компакт-диски та ін.), відомого в країнах СНД як портфельна ТДН, середнього рівня (аудіо- та телекомунікації) і високого рівня (Інтернет/WWW), відомого як мережева ТДН. Ще одним варіантом може бути: кореспондентське (або/та заочне) навчання: КН, ЗН – дистанційне, або відкрите і дистанційне навчання: ДН, ВДН – електронне, або електронне дистанційне навчання: ЕН, ЕДН, е-навчання та інші варіанти.
Як відомо, згідно з “Концепцією дистанційної освіти в Україні” [3, с.2], затвердженою міністром освіти і науки України в грудні 2000 року, у нашій країні дистанційним вважається навчання з використанням WWW/Інтернет, яке на Заході називають електронним навчанням. Це також вносить труднощі у розуміння англійських і українських термінів із ДН закордонними і вітчизняними спеціалістами, нашими студентами, які хочуть навчатися дистанційно. Тому потрібно внести поправки у Концепцію, щоб виправити ці непорозуміння.
Необхідно також організувати обговорення проблем термінології на конференціях, семінарах, в журналах “Комп’ютер у школі та сім’ї”, “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми”, “Новий колегіум” та ін., які висвітлюють на своїх сторінках проблеми з даної тематики.
1. ДСТУ 3774-98 Єдина національна система звязку. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України, 1998. – 34 с.2. ДСТУ 2977-94 Індустрійні радіозавади. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України, 1994. – 30с. 3. Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні, Київ, 2001. – с.2.4. Коссак О. Англо-український словник з інформатики та обчислювальної техніки / Лінг. ред. О. Микитюк. – Львів: СП “БаК”, 1995. – 304с. 5. Шуневич Б. Англо-український словник з дистанційного навчання // Лінгвістичні та методичні проблеми викладання іноземних мов. Ювілейна науково-методична конференція присвячена 100-річчю КПІ. – К., 1998. – С.31. 6. Шуневич Б. Використання деяких основних українських та англійських термінів з дистанційного навчання // Збірник наукових праць “Українська термінологія і сучасність”, Випуск ІУ. Київ: КНЕУ, 2001. – С.356–361. 7. Шуневич Б. Етапи укладання “Англо-українського словника-мінімуму термінів з дистанційного навчання” // Філологія, Вип. 5, т.2, 2003 – Київ: КНЛУ, 2003. – С.138–144. 8. Шуневич Б. Роль и функции преподавателя в дистанционном обучении // Материалы международной конференции "Иностранные языки: теория и практика", 30–31 января 2002 года. – Минск, 2002. – С.21–26. 9. Davies Ch. Open learning systems for mature students. (Working Paper 14). London: Council for Educational Technology, 1977. 10. E-learning glossary – http://elearners.com/services/faq/q1.asp (Useful URLs). 11. E-learning Glossary –http://www.advanceonline.com/elearningglossary.html. 12. Finder K. and Raleigh D. Establishing a Framework Useful for Developing Web-Based Assignments in K-12 Education. Proceedings of the Society for Information Technology & Education SITE'98, Washington DC, March 10–14, 1998. 13. Gallagher M. E-Learning in Australia; universities and the new distance education, paper presented by Jeremy Stuparich at the OECD/Japon Seminar E-Learning inPost-Secondary Education, Tokyo, 5–6 June 2001. 14. Keegen D. Foundations of distance education. London and New York: Routledge. 3rd revised edition, 1996. – 218p.p. 15. Lewis R. Open learning and the misuse of language: a response to Greville Rumble. Open Learning, 5(1), 1990. – P.3–8. 16. Masie E. Blended Learning: The Magic Is in the Mix // The ASTD E-Learning Handbook/ Rossett A. (ed)/ McGraw-Hill, 2002 – P.59. 17. Maxwell L. Integrating Open Learning and Distance Education. Educational Technology, November-December, 1995. – P.43‑48. 18. Nation, D., Paine, N. and Richardson, M. Open learning and misuse of language: some comments on the Rumble, Lewis debate. Open Learning, 5(2), 1990. – P.40–45. 19. Rumble, G. “Open learning,” “distance learning,” and the misuse of language. Open Learning, 4(2), 1989. – P.28–36. 20. Sherron G., Boettcher J. Distance Learning: The Shift to Interactivity // CAUSE Professional Paper Series, # 17 www. Знайти в Інтернет. 21. Taylor J. Fifth Generation Distance Education // Proceedings of the 20th World Conference on Open and Distance Learning "The Future of Learning – Learning for the Future: Shaping the Transition, Duesseldorf, Germany, 1–5 April 2001, http://www.icde.org (2001 World Conference) – доповідь на CD-ROM та в Інтернет http://www.icde.org (2001 World Conference). 22. Wylia A. Open Learning: If it Looks Like DE, it’s Okay. Proceedings of the 2ndInternational Conference on Open Learning. 4–6 December 1996. Brisbane, Old Australia, 1996. – P.286–293. 23. Zagmajster V., Bregar L. University University of Ljubljana, Slovenia // Towards Virtualization: Open and Distance Learning, New Delhi: Kogan Page, 2002. – P.317.
* Матеріали іноземних авторів, які згадуються в статті, перекладені автором з оригіналів на українську мову. Іншомовні імена, прізвища, а також уривки речень, які можна по-різному тлумачити, подані в дужках мовою оригіналу.