Надзвичайно актуальним завданням органічної та фармацевтичної хімії на сьогоднішній день є пошук нових біологічно активних сполук, які в подальшому можуть використовуватися як перспективні субстанції для розробки нових низькотоксичних високоефективних лікарських препаратів. З цією метою було синтезовано гетероциклічні N-похідні 1,4-дихлоронафтохінону і визначено їх лікоподібні (“drug-like”) характеристики.
На основі літературних даних нами було проведено синтез амінопіразолпохідних дихлорнафтохінону. Для одержання нових амінопіразолпохідних дихлорнафтохінону проводилась реакція нуклеофільного заміщення атома Хлору у 2,3-дихлоро-1,4-нафтохіноні піразольним фрагментом (взаємодія еквімолярної кількості відповідного амінопіразол похідного з 2,3-дихлоро-1,4-нафтохіноном у спирті та із карбонатом натрію, як акцептором HCl). Було отримано такі гетероциклічні похідні дихлорнафтохінону: 2-хлоро-3-((1-метил-1H-піразол-4-іл)аміно)нафтален-1,4-діон, 2-хлоро-3-((1-метил-1H-піразол-3-іл) аміно) нафтален-1,4-діон, 2-хлоро-3-((3-(р-толіл)-1Н-піразол-5-іл)аміно)нафтален-1,4-діон та етил-4-((3-хлоро-1,4-діоксо-1,4-дигідронафтален-2-іл)аміно)-1-феніл-1Н-піразол-3-карбоксилат.
Для синтезованих речовин був проведений комп’ютерний біологічний скринінг за програмою PASS та розраховані критерії лікоподібності. Результати прогнозованої біологічної активності амінопіразолів з хіноновим фрагментом показали, що синтезовані сполуки мають виражену протипухлинну активність, анальгетичну, антипаркінсонічну, антинейродегенеративну активності, активність проти діабетичної невропатії, а також можливості їх застосування як інгібіторів багатьох ферментів. Аналізуючи отримані результати розрахунку критеріїв лікоподібності можна стверджувати, що гетероциклічні похідні нафтохінону не мають жодних відхилень від правил Ліпінського. А, отже, доцільно проводити подальші експериментальні біологічні дослідження синтезованих сполук.
1. Phillips, R. M., Jaffar, M., Maitland, D. J., Loadman, P. M., Shnyder, S. D., Steans, G., & Stratford, I. J. (2004). Pharmacological and biological evaluation of a series of substituted 1, 4-naphthoquinone bioreductive drugs. Biochemical pharmacology, 68(11), 2107–2116.
2. Tandon, V. K., Singh, R. V., & Yadav, D. B. (2004). Synthesis and evaluation of novel 1, 4naphthoquinone derivatives as antiviral, antifungal and anticancer agents. Bioorganic & medicinal chemistry letters, 14(11), 2901–2904.
3. Hassan, A. A., Mohamed, N. K., Ibrahim, Y. R., & Mourad, A. F. E. (1993). Chemical Interactions between Aminopyrazoles and 2, 3. Dicyano-1, 4-naphthoquinone. Liebigs Annalen der Chemie, 1993(6), 695–697.
4. Ibis, C., Tuyun, A. F., Bahar, H., Ayla, S. S., Stasevych, M. V., Musyanovych, R. Y., & Novikov, V. (2014). Nucleophilic substitution reactions of 1, 4naphthoquinone and biologic properties of novel S-, S, S-, N-, and N, S-substituted 1, 4-naphthoquinone derivatives. Medicinal Chemistry Research, 23(4), 2140–2149.
5. Al-Adiwish, W. M., Tahir, M. I. M., SitiNoor-Adnalizawati, A., Hashim, S. F., Ibrahim, N., & Yaacob, W. A. (2013). Synthesis, antibacterial activity and cytotoxicity of new fused pyrazolo [1, 5-a] pyrimidine and pyrazolo [5, 1-c][1, 2, 4] triazine derivatives from new 5-aminopyrazoles. European journal of medicinal chemistry, 64, 464–476.
6. Nitulescu, G., Draghici, C., & Olaru, O. (2013). New potential antitumor pyrazole derivatives: Synthesis and cytotoxic evaluation. International journal of molecular sciences, 14(11), 21805–21818.
7. Heravi, M. M., & Talaei, B. (2015). Ketenes as privileged synthons in the syntheses of heterocyclic compounds Part 2: Five-membered heterocycles. In Advances in heterocyclic chemistry (Vol. 114, pp. 147-225). Academic Press.
8. qfb, s. d. n. f. (2014). naphthoquinones: biological properties and synthesis of lawsone and derivatives-a structured review/naftoquinonas: propiedades biológicas y s í ntesis de lawsona y derivados-una revisión estructurada. Vitae, 21(3), 248.
9. Wellington, K. W. (2015). Understanding cancer and the anticancer activities of naphthoquinones–a review. RSC Advances, 5(26), 20309-20338.
10. El-Najjar, N., Gali-Muhtasib, H., Ketola, R. A., Vuorela, P., Urtti, A., & Vuorela, H. (2011). The chemical and biological activities of quinones: overview and implications in analytical detection. Phytochemistry Reviews, 10(3), 353.
11. Liu, F. (2012). Synthesis of natural products and small molecules using quinones.
12. Ansari, A., Ali, A., & Asif, M. (2017). biologically active pyrazole derivatives. New Journal of Chemistry, 41(1), 16-41.
13. Li, Y. R., Li, C., Liu, J. C., Guo, M., Zhang, T. Y., Sun, L. P., & Piao, H. R. (2015). Synthesis and biological evaluation of 1, 3-diaryl pyrazole derivatives as potential antibacterial and antiinflammatory agents. Bioorganic & medicinal chemistry letters, 25(22), 5052–5057.
14. Filimonov, D. A., Druzhilovskiy, D. S., Lagunin, A. A., Gloriozova, T. A., Rudik, A. V., Dmitriev, A. V., & Poroikov, V. V. (2018). Computeraided prediction of biological activity spectra for chemical compounds: opportunities and limitations. Biomedical Chemistry: Research and Methods, 1(1), e00004-e00004.
15. Lipinski, C. A., Lombardo, F., Dominy, B. W., & Feeney, P. J. (2012). Experimental and computational approaches to estimate solubility and permeability in drug discovery and development settings. Advanced drug delivery reviews, 64, 4–17.