У статті виконано аналіз науково-проектної документації «Історико-
архітектурний опорний план міста Львова» (2020 р.) в аспекті ідентифікації та охорони
пам’яток фортифікаційного будівництва. Аналіз документації виявив малу увагу авторів до
вивчення та висвітлення етапів розвитку фортифікаційних ліній Львова від ХІІІ до ХІХ ст.
Такий підхід привів до дискусійної ідентифікації багатьох об’єктів за їх історико-
містобудівною та архітектурною цінністю, неточного їх датування, відсутності
пропозицій з їх охорони. Зокрема, багато похибок містила оцінка комплексу
фортифікаційних обєктів т.зв. «Оборонної лінії Ф.Гетканта» з 1635 р.
Автори документації не провели аналізу етапів розвитку та оцінки різночасової
містобудівної структури кварталів навіть у середмісті. Розвиток забудови в районах
колишніх передмість також не був детально висвітлений. Але це ті дільниці, які були
наповнені в минулому дуже важливими об’єктами та функціями. Характер забудови
кварталів мав різну форму у залежності від часу виникнення дільниці. Самі дільниці
розвивалися скачкоподібно разом з посуванням ліній міських фортифікацій далі від центру
міста. Побудова нової модернішої лінії укріплень та її посування дозволяло інтенсифікувати
забудову у дільницях, які раніше були за межами укріпленої території. Львів пережив шість
таких великих етапів урбаністичних перетворень пов’язаних із розвитком та
модернізацією укріплень від ХІІІ до ХІХ ст. Цей взаємозв’язок розвитку фортифікаційних
систем та архітектурно-просторової і розпланувальної структури є ключем до розуміння
урбаністичної історії міста. Без детальної реконструкції фаз побудови фортифікацій
неможливо правильно зорієнтуватися у характері змін архітектурно-композиційної та
розпланувальної структури міста.
Наприклад, після винесення фортифікаційних об`єктів далеко за межі центрального
району міста, почалися активні зміни та інтенсифікація процесів зведення житлової та
громадської забудови у дільницях колишніх передмість, де до того домінували великі
монастирські комплекси та двори-палаци заможних міщан. Квартали тут почали
змінювати характер своєї містобудівної структури, еволюціонуючи від форми кварталу з
палацом та садом-парком на передмісті (їх у Львові на передмістях були десятки) до
кварталу щільно забудованого протягом XVIII-ХІХ ст. рядовою забудовою. Проте сьогодні в
нетрях таких кварталів при їх уважному вивченні можна виявити заховані релікти
первісної історії міста.
Архітектура, 2011. Архітектура. Ландшафт дахів історичного центру міста: проблеми
збереження і регeнерації. Вісник Національного університету «Львівська політехніка», 716.
Бевз, М.В. та Оконченко, І.В.,. 2002, Ідентифікація оборонної архітектури міста Львова XVII ст.
Архітектура. Вісник Національного університету “Львівська політехніка“, № , Львів, НУЛП, 2002.
С.
Бевз М. та Оконченко І., 2000, Дослідження планувальних характеристик та стильових ознак
проектів бастіонових укріплень Львова XVII ст. Архітектура. Вісник Національного університету
“Львівська політехніка”, 410. Львів: НУЛП, С.53-61;
Бевз М. та Оконченко І., 1999, Оборонний пояс Беренса. Проект чи дійсність. Галицька брама,
11-12 (59-60). Львів: “Центр Європи“, С.10-11; 16-17.
Беренс, 1680. Проект Яна Беренса. Львівський Історичний Музей. Фонд Графіки. Інвентарний
№ Г-4337.
Вуйцик, В.С., 1994a. Архівні джерела про перебування архітектора Бернардо Морандо у Львові.
Записки Наукового Товариства імені Т. Шевченка. - праці секції мистецтвознавства, Т. СС XXVII.
Львів, с.367-371.
Вуйцик, В.С., 1994b, Фортифікатори Львова 15 - 17ст. Вісник інституту
“Укрзахідпроектреставрація”, 2. Львів, C.18-23.
Геткант, 1635. Центральний Державний Історичний Архів (ЦДІА) України в м. Львові: План-
проект Фридерика Гетканта. Оригінал у Військовому Архіві Швеції. Копія. Фонд 742, опис 1,
одиниця збереження 1141.
Гронський, Й. , 1979, Оборонн і укріплення середньовічного Львова. Жовтень, 7-8 . с.122-131, 120-
133.
ДБН, 2012. Державні Будівельні Норми України. Склад та зміст історико-архітектурного
опорного плану населеного пункту. ДБН Б.2.2-3:2012. Київ, Мінрегіон України.
Десро, 1695. План фортифікацій Львова під час турецької облоги 1695 р. Львівський Державний
Історичний музей. Фонд графіки, інв № 36.
ДСТУ, 2016. Склад та зміст науково-проектної документації щодо визначення меж і режимів
використання зон охорони пам'яток архітектури та містобудування ДСТУ Б Б.2.2-10:2016. Київ, ДП
"УкрНДНЦ".
ІАОП, 2020. Історико-архітектурний опорний план м. Львова. Науково-проектну документація.
(ПОГ «Інститут культурної спадщини») [online] Доступно:
< https://drive.google.com/drive/folders/1VDCjTstrajEupljZmEXUrTRlNsvhvFtD> [Дата звернення
01.05.2021]
Максимюк Т.та Дідик В., 2011. Пятий фасад відкритих територій Львівського бельведеру.
Архітектура. Ландшафт дахів історичного центру міста: проблеми збереження і регнерації. Вісник
Національного університету «Львівська політехніка», 716, c.166-181.
Могитич, Р., 1994, Львів – місто-фортеця. Віче, 15-16. Львів.
Оконченко, І., 2011, Мілітарна архітектура в історичних панорамно-перспективних
зображеннях Львова. Архітектура. Ландшафт дахів історичного центру міста: проблеми
збереження і регнерації. Вісник Національного університету «Львівська політехніка», 716, c.191-197.
Трегубова Т. та Мих Р, 1989. Львів. Архітектурно-історичний нарис. Київ: Будівельник, С.44-
46.
ЦДІА, б\д. Центральний Державний Історичний Архів (ЦДІА) України в м. Львові: Ф. 742, оп. 1,
спр. 1477, арк. 1; ЦДІА України в м. Львові: Ф. 742, оп. 1, спр. 1476, арк. 1;
Czerner, O., 1997. Lwow na dawnej rycinie i planie. Wrozlaw – Warszawa – Krakow: Zakl ad
Narodowy imieni a Ossoli nski ch, S.39.
Jozefowicz, T., 1854. Kronika miasta Lvova od roku 1634 do 1690, obejmujaca w ogolnosci dzieje rusi
czervonej, a zvlaszcza Historya arcybiskypstva Lvovskego v tej epoce. Lwow: Drukarnia zakladu narod. im.
Ossolinskich, nakladem Wojcecha Manieckiego, S.409.
Łobocki, J.M. 1982, Plan Lwowa Fryderyka Getkanta z 1635 roku i jego interpretacja. Studia i materiały
do teorii i historii architectury i urbanistyki, T. XVII. Warszawa: Państwowe wydawnictwo naukowe, s.65-
75.
Opałek M., 1990, Obrazki z przeszloṡci Lwowa. Biblioteka Lwowska, T. 5. Warszawa: PDW, 1990.
Tomkiewicz ,. Tomkiewicz, W., 1971. Dzieje obwarowan miejskich Lwowa. Kwartalnik architektury i
urbanistyki. Warszawa.