У статті проаналізовано характерні особливості української сакральної архітектурної спадщини, її роль і значення для збереження національно-культурної своєрідності та зростання міжнародної привабливості. Увагу акцентовано на сакральній спадщині Дрогобича як невід’ємній складовій національної та світової культури, важливій з погляду її полікультурності, історичної та художньої значимості, необхідності модернізації методів з охорони, популяризації та представлення нової пам’яткоохоронної і музеєфікаційної парадигми.
1. Чуваков, О. (2012). Національна і державна безпека: співвідношення понять. Правова держава.15, 193– 196; 2. Симоненко, І. (2009). Меморіальний простір України: кризовий стан та шляхи оздоровлення. Стратегічні пріоритети. Науково-аналітичний щоквартальний збірник.4. (13), 53–63; 3. Міжнародна хартія з охорони та реставрації архітектурно-містобудівної спадщини. Краківська хартія (2000). Краків-Вавель. Відновлено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/952_009. 4. Міжнародна хартія з охорони й реставрації нерухомих пам'яток і визначних місць. Венеціанська хартія (1964). Венеція. Відновлено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995_757; 5. Ризька хартія про автентичність та історичну реконструкцію культурної спадщини (2000) Рига. Відновлено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/998._260; 6. Ярьоменко, С. (2016). Народна сакральна архітектура України як ресурс для пізнавальних видів туризму. Науковий вісник Херсонського державного університету: Серія Географічні науки. 5, 142–148; 7. Тарас, Я. (2004). Силові чинники у формуванні сакральної архітектури України. Lviv Polytechnic National University Institutional Repository. Відновлено з http:// http://ena.lp. edu.ua:8080/xmlui/handle/ntb/9434; 8. Маньковська, Р. (2010). Сакральна дерев’яна архітектура України у світовій спадщині. Краєзнавство. 4, 76–86; 9. Музейне Коло Прикарпаття: Українська сакральна спадщина — одна з найкращих в Європі. Галичина. 2011 ( 6 січня). Відновлено з http://museum.if.ua/news/513.html; 10. Палійчук, У. (2013). Сакральна архітектурна спадщина Прикарпаття за радянської доби: проблема обліку, збереження і використання Відновлено з https://www. sworld.com.ua/konfer31/798.pdf; 11. CREDO. Відновлено з https://credo.pro/2009/10/628; 12. Міжнародна хартія з охорони традиційної архітектурної спадщини. Стокгольмська хартія (1998). Стокгольм. Відновлено з http://www.kyiv-heritage.com/sites/default/files/%D0%94% D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D 1%82%D0%B8%20%E2%84%96%201-14.pdf; 13. Тимошенко, Л. (2013). Найдавніший Дрогобич у світлі писемних згадок, легенд. Відновлено з https://zbruc.eu/node/10194; 14. Худаш, М., Демчук, (1991). Походження українських карпатських і прикарпатських назв населених пунктів (відантропонімні утворення). Київ: Наукова думка; 15. Олійник, О. (1994). Містобудівний розвиток західних земель України: між Сходом та Заходом. Архітектурна спадщина України.1. Маловивчені проблеми історії архітектури та містобудування. Київ: Міністерство України у справах будівництва і архітектури; Управління охорони історичного середовища та реставрації пам’яток архітектури; Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 263; 16. Скоп, Л. (2003). Церква св. Юра XV–XVII ст. у Дрогобичі. Дрогобич: Музей «Дрогобиччина»; 17. Скоп, Л. (2003). Церква св. Юра XV–XVII ст. у Дрогобичі. Дрогобич: Музей «Дрогобиччина»; 18. Деленкевич, П. (2013). Раціональний аспект структури іконостаса церкви Святого Юра в Дрогобичі. Вісник Львівської національної академії мистецтв.24, 88-94; 19. Програма «Охорона та збереження об’єктів культурної спадщини м. Дрогобича на 2016–2020 роки». Відновлено з https://drohobychrada.gov.ua/dovidka3/pam-yatky-arhitektury-mistsevogozn...