Розробка методики встановлення великогабаритного обладнання у проектне положення з використанням електронних тахеометрів

https://doi.org/10.23939/istcgcap2022.95.022
Надіслано: Березень 03, 2022
1
Національний університет “Львівська політехніка”
2
Національний університет “Львівська політехніка”
3
Lviv Polytechnic National University

На сьогодні в Україні знаходяться в експлуатації десятки турбогенераторів (ТГ), значна частина яких в експлуатації понад 35÷50 років, що перевищує термін їх служби у відповідності до нормативної документації. Фактичний технічний стан ТГ визначається багатьма геометричними параметрами, серед яких вирішального значення є ті, що характеризують його як механічну систему (вісь агрегату та вісь статора). На даний час контроль  положення осей повинна виконуватись з точністю 0,5 мм, та здійснюється в основному трьома способами (за допомогою струни, за допомогою оптичної авторефлексної системи (ППС-11), з використанням повірочного валу). Метою даних досліджень є розробка методики контролю геометричних параметрів статора ТГ при його заміні геодезичними методами з використанням високоточних електронних тахеометрів та її апробація на об’єкті. На основі попередніх досліджень, нами запропоновано вирішувати такі задачі просторовим методом електронної тахеометрії з використанням високоточного тахеометра Leica TCRP1201R300. Ми провели апріорну оцінку точності та ряд експериментів (дослідження з визначення похибки перефокусування, визначення похибки виміру віддалі на коротких довжинах з використанням сферичного відбивача, дослідження впливу неперпендикулярності вимірювального лазера до відбивача) з метою розробки методики підвищення точності вимірювання при умові використання електронного тахеометра. Ця методика апробована на об’єкті під час ремонту (заміни) статора генератора. В результаті проведених робіт визначено просторове положення осей агрегату та статора з точністю 0,3 мм, які були зафіксовані в умовній системі координат чотирма марками. Методикою передбачено вибір оптимальних умов вимірювань електронним тахеометром, за яких компенсуються похибки вихідних даних, інструментальні, зовнішніх умов, візування, центрування та фіксування. Також методикою передбачено контроль кожного етапу робіт за стандартним відхиленням до 0,2 мм. Кількість прийомів вимірювань визначається досягненням точності кожного етапу 0,2 мм.

  1. Баран П. Інженерна геодезія Монографія. Київ: Віпол, 2012.  618 с.
  2. Бурак К. Технологія розпланувальних робіт і виконавчих знімань з використанням TPS. Геодезія, картографія і аерофотознімання. 2011. Вип. 75. С. 53–57. https://science.lpnu.ua/istcgcap/all-volumes-and-issues/volume-75-2011/t...
  3. Віват А., Назарчук Н. Дослідження методики застосування скануючого тахеометра Topcon IS 301 для побудови просторових моделей архітектурних форм. Інженерна геодезія, 2019, (67), 35-45. https://doi.org/10.32347/0130-6014.2019.67.35-45
  4. Зайцев, Є., Панчик, М. Термометричні методи дослідження стану спресованості осердя статора потужного турбогенератора. Праці Інституту електродинаміки Національної академії наук України, 2021. Вип. 59, С. 086-086. https://doi.org/10.15407/publishing2021.59.086
  5. Иржи, Л., Kарел, Р. Автоматизированная гидростатическая система на объектах атомной электростанции Темелин. Интерэкспо Гео-Сибирь, 2012. С. 168-175. file:///C:/Users/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0/Downloads/avtomatizirovannaya-gidrostaticheskaya-sistema-na-obektah-atomnoy-elektrostantsii-temelin.pdf
  6. Літинський. В., Кіселик О,  Літинський С. Врахування нівелірної рефракції з використанням ПЗЗ. Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. Львів. 2005. Вип. ІІ. С. 71-75. http://science.lp.edu.ua/sites/default/files/Papers/gka_69_2007_14.pdf
  7. Літинський, В., Віват, А., Перій, С., & Літинський, С. Спосіб вимірювання взірцевого базиса 2-го розряду для еталонування електронних тахеометрів. Геодезія, картографія і аерофотознімання. 2015. Вип. 81. С. 59-65. https://doi.org/10.23939/istcgcap2015.01.059
  8. Суходоля О., Сидоренко А., Бєгун С.,  Білуха А. Сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку гідроенергетики України. Аналітична доповідь. НІСД, 2014, 54 с.
  9. Хоменко, І., Плахтій О., Нерубацький, В., Стасюк, І. Електроенергетика України. Структура, керування, інновації. Монографія Харків НТУ «ХПІ», 2020, 131 с.
  10. Fys M., Litynskyi V., Vivat, A., Litynskyi S. (2021). Investigation of formulas determination of a point’s plane coordinates by the invers linear-angular resection. Geodesy, Cartography and Aerial Photography, (94), 20-28. https://doi.org/10.23939/istcgcap2021.94.020
  11. Leica TS30 White Paper [Електронний ресурс]. URL: https://www.gefosleica.cz/ftp/White_papers/Total_stations/Leica_TS30_Whi...
  12. Lityns’kyy, V., Fys, M., Pokotylo, I., & Lityns’kyy, S. (2014). Calculation of optimal values of measured lenghts for accurate determination of small segments. Geodesy, Cartography and Aerial Photography. Вип. 79. С. 42-47. https://science.lpnu.ua/istcgcap/all-volumes-and-issues/volume-79-2014/c...
  13. Petrakov, Y., & Shuplietsov, D. (2018). Accuracy control of contour milling on CNC machines. https://doi.org/10.20535/2521-1943.2018.83.132223
  14. Vivat, A., Tserklevych, A., & Smirnova, O. (2018). A study of devices used for geometric parameter measurement of engineering building construction. Geodesy, cartography and aerial photography, (87), 21-29. https://doi.org/10.23939/istcgcap2018.01.021.
  15. Zobrist, T. L., Burge, J. H., & Martin, H. M. (2009, August). Laser tracker surface measurements of the 8.4 m GMT primary mirror segment. In Optical Manufacturing and Testing VIII (Vol. 7426, p. 742613). International Society for Optics and Photonics. https://doi.org/10.1117/12.826706