МЕТОДИЧНА ПОХИБКА ПЕЛЕНГУВАННЯ ЦІЛІ СИСТЕМОЮ ЗВУКОВОЇ АРТИЛЕРІЙСЬКОЇ РОЗВІДКИ

2019;
: pp.10-14
1
Національний університет “Львівська політехніка”
2
Національний університет «Львівська політехніка», кафедра спеціалізованих комп’ютерних систем
3
Національний університет "Львівська політехніка", кафедра інформаційно-вимірювальних технологій

Проаналізовано методику використання звукометричних комплексів, які прийняли на озброєння Збройні сили України. З використанням геометричної моделі акустичної бази показано природу виникнення методичної похибки вимірювання кута напряму (пеленгу) на ціль за допомогою звукометричних станцій та виведено математичну залежність, що її описує. Під час аналізу залежності методичної похибки пеленгування цілі від її координат та просторової орієнтації акустичної бази виявлено граничні мінімальні значення відношення координати цілі до довжини акустичної бази, за яких забезпечується  домінування  інструментальної  похибки  звукометричних  станцій  над  методичною  похибкою.  Отримані результати  дають  змогу  здійснити  оцінку  методичної  похибки  пеленгування  цілей  під  час  звукової  артилерійської розвідки.

[1]  А. М.  Кривошеєв,  В. М. Петренко, А.  І. Приходько,  Основи  артилерійської  розвідки.  Суми,  Україна: Сумський держ. ун-т, 2014.

[2]  Р.  І.  Шуляченко,  В.  І.  Кривоносенко, Артиллерийская  звуковая  разведка.  Москва,  Россия: Военное издательство, 1993.

[3]  П. Є. Трофименко,  Ю. Г. Філіпенко, “Звукометричній  станції  розвідки  –  100  років”,  Вісник  СумДУ, Серія “Технічні науки”, вип. 3, 2009. 

[4]  О.  В.  Устименко, “Перспективи  щодо  створення розвідувально-ударних комплексів на базі  існуючих РСЗВ”,   у мат. наук.-техн. конф. “Перспективи розвитку ракетних  військ  і артилерії Сухопутних  військ”, Україна, с. 203–206, 2014.

[5]  О.  І.  Петлюк,  І.  В  Петлюк, “Особливості застосування  підрозділів  артилерійської  розвідки  під  час ведення бойових дій в ході АТО”, у мат. наук.-техн. конф. “Перспективи  розвитку  озброєння  та  військової  техніки Сухопутних військ”, Україна, с. 114–115, 2015.

[6]  І. Махно, “Офіцер  України”, Журнал  академії сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного, вип. 6, 2014.

[7]  О.  О.  Фуртес,  О.  О.  Потоцький,  В.  Б.  Рій, “Перспективи  розвитку  контрснайперської  боротьби  підрозділів  Сухопутних  військ  Збройних  сил  України”,  у  мат. наук.-техн.  конф. “Перспективи  розвитку  озброєння  та військової техніки Сухопутних військ”, Україна, с. 114, 2017.

[8]  Р.  І.  Шуляченко,  Звуковая  разведка  в  артиллерии. СПб., 1993. 

[9]  Р.  В.  Кочан,  Б.  Р.  Трембач, “Оцінка  похибки вимірювання кута напряму на ціль розподіленою системою звукової  артилерійської  розвідки”,  Вимірювальна  техніка та метрологія, вип.77, с. 177–182, 2016.

[10]   S.  K.  Stein,   Calculus  and  Analytic  Geometry. McGraw-Hill Companies, 1987.

[11]   A. Stepanenko et al., “Development of a minimal IEEE  1451.1  model  for  microcontroller  implementation”,  in Proc. Sensors Appl. Symp., pp. 88–93, 2006.

[12]   V.  Hrusha  et  al.,  “Distributed  Web-based measurement  system”,  IEEE  Intel Data Acq.  and Adv. Comp. Systems: Techn and Appl., IDAACS, IEEE, pp. 355–358, 2005.

[13]   N.  Vasylkiv  et  al.,  “The  control  system  of  the profile  of  temperature  field”,  IEEE  Intel Data  Acq.  and  Adv. Comp.  Systems:  Techn  and  Appl.,  IDAACS,  IEEE,  pp.  201–206. 2009.

[14]   V. Kochan  et  al.,  “Approach  to  improvement  the network  capable  application  processor  compatible  with  IEEE 1451 standard”, IEEE Intel Data Acq. and Adv. Comp. Systems: Techn and Appl.,  IEEE, pp. 437–441, 2003.