Знесірчення та застосування середньометаморфізованого кам’яного вугілля. 2. використання знесірченого вугілля як додатків до сировини у виробництві спеціальних видів коксу

Автори: 
Yuri Prysiazhnyi, Serhiy Pyshyev, Viktoria Kochubey and Denis Miroshnichenko

Здійснено пластометричні дослідження базової шихти коксування та шихт приготовлених з додаванням знесірченого вугілля різної якості та в різній кількості. Досліджено нелеткі залишки пластометрії, а саме: проведено їх технічний аналіз, визначено механічну міцність, абразивну твердість, реакційну здатність, а також проведено дериватографічні дослідження. Встановлено, що незважаючи на деяке погіршення здатності середньометаморфізованого вугілля після процесу оксидаційного знесірчення переходити у пластичний стан і спікатися, його можна використовувати як додаток до сировини коксування у кількостях до 5 % мас. (у розрахунку на готову суміш) у виробництві спеціальних видів коксу. При цьому, порівняно з базовою шихтою чи з базовою шихтою із добавками вихідного сірчистого і високосірчистого вугілля, показники якості отримуваного коксу будуть, в основному, незмінними, а подекуди й покращуватимуться.

[1] BP statistical review of world energy 2013. Report breakdown by energy type. – Rezhym dostupu: http://www.bp.com/en/global/corporate/about-bp/statistical-review-of-wor....
[2] Varlamov G., Liubchyk G. and Maliarenko V.: Teploenergetychni Ustanovky ta Ecologichni Aspecty Vyrobnyctva Energii. Vydavnyctvo “Politehnika”, Kyiv 2003.
[3] Olijnyk T., Iegurnov O. and Panchenko V.: Visnyk Kyiv. Techn. Univ., 2010, 25, 25.
[4] Dolgij V., Kaplanec H., Shvedyk P. and Shamalo M.: Kadastr Ugolnykh Shahtoplastov. DonUgI, Donetsk 2001.
[5] Kochetkov V.: Spravochnik po Obogatimosti Kamennykh Uglei i Antracytov Deistvuyushchih Shakht Ukrainy. IPP Kontrast, Kharkov 2004.
[6] Domennyie Pechi. Normativy rashoda koksa. Rukovodiashchij dokyment MCHM SSSR, ICHM, Dnepripetrovsk 1987.
[7] Zubilin I., Rudyka V. and Pinchuk S.: Poluchenie iz Uglei Energovosstanovitelei dlia Bazovykh Otraslei Promyshlennosti: Teoriya, Technologiya, Metodologiya. Kharkov. Nats. Univ., Kharkov 2004.
[8] Makarov G. and Harlampovich G.: Khimicheskaya Technologiya Tverdykh Goriuchyh Iskopaemykh. Khimiya, Moskwa 1986.
[9] Pysh’yev S., Gunka V., Astakhova O. et al.: Chem. & Chem. Techn., 2012, 6, 443.
[10] Pysh’yev S., Gunka V., Bratychak M. and Grytsenko Y.: .: Chem. & Chem. Techn., 2011, 5, 107.
[11] Pysh’yev S., Gayvanovych V., Pattek-Janczyk A. and Stanek J.: Fuel, 2004, 83, 1117.
[12] Pysh’yev S., Bilushchak H. and Gunka V.: .: Chem. & Chem. Techn., 2012, 6, 105.
[13] Pysh’yev S., Shevchuk K., Chmielarz L. et al.: Energy & Fuels, 2007, 21, 216.
[14] Bratychak M., Gajvanovych V., Pyshiev S. and Brzozowski Z.: Chemia i Inz. Ekol., 2004, 11, 59.
[15] Pyshyev S., Prysiazhnyi Y., Miroshnichenko D., et al.: .: Chem. & Chem. Techn., 2014, 8, 225.
[16] Skliar M. and Tiutiunnikov Iu.: Khimiya Tverdych Goriuchih Iskopaemykh. Vyshcha shkola, Kyiv 1985.
[17] Sorokin Ie.: PhD thesis, Ukr. Derg. Vuglekhim. Inst. (UKhIN), Kharkiv 2006.
[18] Lazarenko A., Chuishchev V. and Kaufman S.: Koks i Khimiya, 2004, 1, 24.
[19] Guliaev V.: D.Sc. thesis, Ukr. Derg. Vuglekhim. Inst. (UKhIN), Kharkiv 2012.
[20] Barsky V., Vlasov G, Rudnitsky A.: Chem. & Chem. Techn., 2009, 3, 315.
[21] Barsky V., Vlasov G, Rudnitsky A.: Chem. & Chem. Techn., 2011, 5, 139.
[22] Barsky V., Vlasov G, Rudnitsky A.: Chem. & Chem. Techn., 2011, 5, 285.
[23] Barsky V., Vlasov G, Rudnitsky A.: Chem. & Chem. Techn., 2011, 5, 439.