Сейсмодислокації на поверхні землі в результаті сильних землетрусів у Західному Тянь-Шані

2016;
: стор.119 - 132
https://doi.org/10.23939/jgd2016.01.119
Надіслано: Січень 12, 2016
Автори:
1
Інститут сейсмології ім. Г. А. Мавлянова АН РУз, Узбекистан

Мета. Метою досліджень є оцінка параметрів сейсмодислокацій на прикладі сильних землетрусів на Туранській плиті і прилеглій до неї гірській частині Західного Тянь-Шаню, а також встановлення зв’язку між магнітудами і довжинами розривів у плейстосейстових зонах. Методика. Методика ґрунтується на аналізі сучасних і палеосейсмодислокацій, виявлених за макросейсмічних обстежень епіцентральних зон сильних тектонічних землетрусів, з реалізацією емпіричних оцінок, а також з виявленням основних і палеонапружень. Результати. Проаналізовано характер змін переміщень, який впливає на деформацію досліджуваних зон у період “роботи” сейсмічних вогнищ, виявлено низку особливостей деформування поверхні землі. Виявляється, що сильним землетрусам у Західному Тянь-Шані, зокрема у локальних сейсмогенних зонах відповідають низькоамплітудні деформації на поверхні землі, і можливі рухи залишають слід у вигляді додаткових вертикальних або горизонтальних переміщень з певною граничною деформацією і у вигляді сейсмодислокацій. Показано, що вертикальні переміщення проявляються по всій зоні спостережень у параметрах зміщень, і з більшою інтенсивністю – в пунктах вимірювань, розташованих у плейстосейстовій зоні, в якій накопичуються додаткові сейсмодислокації, що не суперечити загальновизнаним основам процесу підготовки вогнищ землетрусів. Виявлено, що деформації на поверхні за усереднених значень глибин вогнищ вийшли пов’язаними з утворенням сейсмодислокацій тільки для ближніх епіцентральних зон і є мало вираженими у скельних породах. Наукова новизна. Встановлено, що, вивчаючи зміни і провівши числові визначення для декількох типів сейсмодислокацій, а також провівши аналізу розподілу деформацій поверхні землі, можна визначити ймовірну магнітуду М землетрусу, від якого могли утворитися сейсмодислокації із спостережуваною довжиною L. Це дало можливість визначити емпіричну закономірну залежність між магнітудою і довжиною сейсмодислокації. Практична значущість. Вивчення сейсмодислокацій на поверхні землі після сильних тектонічних землетрусів уточнюють візуальні макросейсмічні визначення і істотно збільшують стійкість оцінок за сейсмічного мікрорайонування територій, особливо у зонах низько­швидкісних четвертинних відкладень.

 

  1. Алимухамедов И. М., Шукуров З. Ф.,Хамидов Х. Л., Зиёмов Б. З., Фахриддинов Ж. Ф. Показатели локальной геодинамической активности зем­ной коры зон водохранилищ // Геология и минеральные ресурсы – Ташкент, 2014. – № 3. – С. 37–42.
  2. Газлийское землетрясение 1976 и 1984 гг. – Таш­кент: Фан, 1986. – 368 с.
  3. Добровольский И. П. Математическая теория под­готовки и прогноза тектонического землетря­сения. – М.: ФИЗМАТЛИТ, 2009. – 240 с.
  4. Зиявиддинов К. Ф., Хамидов Х. Л. Расчет избы­точных напряжений в зонах разломов запад­ного Тянь-Шаня // Строительство и техно­генная бе­зопасность. – Украина, Алушта, б2011. – Вып. 35. – С. 36–40.
  5. Зияудинов Ф. Ф. Сейсмичность геодинамических полигонов Центральной Азии в вероятностных оценках Чебышева по геолого-геофизическим данным // Сейсмичность территории Азербай­джана и сейсмический риск больших городов. – IV Межд. Конф., 1–3 июня 2009 г., Баку. – Баку, 2009. – С. 181–191.
  6. Ибрагимов Р. Н., Нурматов У. А. Технология оцен­ки сейсмической опасности на основе но­вых карт детального сейсмического райониро­вания (ДСР) // Проблемы сейсмологии в Узбекистане – Ташкент: ИС АН РУз, 2011. – № 9. – С. 65–69.
  7. Каржоув Т. К., Уломов В. И. Проявление совре­мен­ной тектоники и сейсмичность Кызылку­мов // Узб. геол. ж. – 1966. – № 3. – С. 24–32.
  8. Мавлянов Г. А. [и др.]. О современных текто­ничес­ких движениях в Центральных Кызылку­мах // Узб. геол. ж. – 1968. – № 2. – С. 28–36.
  9. Мавлянов Г. А., Тетюхин Г. Ф. Современные текто­нические движения в Кызылкумах // Узб. геол. ж. – 1966. – № 2. – С. 24–31.
  10. Методы прогноза землетрясений их применение в Японии. – М.: Недра, 1984. – 312 с.
  11. Назарбекское землетрясение 11 декабря 1980 г. – Ташкент: Фан, 1984. – 145 с.
  12. Папское землетрясение 1984 г. – Ташкент: Фан, 1986. – 135 с.
  13. Пятков К. [и др.]. Геологическое строение Цен­т­раль­ных Кызылкумов. – Ташкент: Фан, 1967. – 135 с.
  14. Ситдиков Б. Б. Суммарные амплитуды неотекто­ни­ческих движений в Центральных Кызылку­мах // Узб. геол. ж. – 1968. – № 5. – С. 12–23.
  15. Ташкентское землетрясение 26 апреля 1966 года. – Ташкент: Фан, 1971. – 672 с.
  16. Уломов В. И. Динамика земной коры и прогноз землетрясений. – Ташкент: Фан, 1974. – 276 с.
  17. Хамидов Л. А. Изучение полей напряжений Чат­кальской горной зоны западного Тянь-Шаня // Геодинамика – 2010. – № 1(9). – С. 42–50.
  18. Хамидов Л. А. Упругие напряжения сейсмоген­ных структур // Решение конструкционных задач механики деформируемого тела. – М.: РАН, 2004. – С. 67–75.
  19. Хамидов Л. А., Зиявитдинов К. Ф. Фахридинов Ж. Оценка современных и палеонапряжений гео­динамического полигона Западного Тянь-Ша­ня // Пятые научные чтения Ю.П. Булашевича. Междунар. конф., 6-10 июля 2009 г., Екатерин­бург, Россия. – Институт геофизики УрО РАН, 2009. – С. 244–249.
  20. Хамидов Х. Л. Возможные избыточные напряже-ния в очагах тектонических землетрясений За­падного Тянь-Шаня // Доклады АН РУз. – Ташкент, 2014. – № 4. – С. 40–43.
  21. Хамидов Х. Л. Выявление морфокинематических показателей современной геодинамики Запад­ного Тянь-Шаня // Современная геодинамика Цент­раль­ной Азии и опасные природные процессы. Всероссийское совещание. Иркутск, 23–29 сен­тября 2012 года. – Иркутск, 2012. – С. 88–91.
  22. Хамидов Х. Л., Шукуров З. Ф., Зияудинов Ф. Ф., Зиёмов Б. З. Представления данных при реше­нии краевых задач геофизики в среде “MAT­LAB” и сопоставление их с результатами GPS анализа // 3-я молодежная тектонофизическая школа-семинар., 14–19 октября 2013 г, г. Мос­ква. – М.: ИФЗ РАН, 2013. – С. 261–268.
  23. Ходжаев А. К., Хамидов Л. А., Фахриддинов Ж. Ф. Палео- и современные сейсмодислокации в переходной зоне от Тянь-Шаньского орогена в Туранскую платформу Центральной Азии // Современная геодинамика Центральной Азии и опасные природные процессы. Иркутск, 23–29 сентября 2012 года. – Иркутск: ИЗК, 2012. – Т. 1.– С. 202–205.
  24. Шукуров З. Ф., Хамидов Х. Л. История развития GPS сети в Узбекистане и её роль в исследо­вании проблемы прогноза землетрясений на основе изучения деформации земной коры // Вестник Национального университета РУз. – Ташкент, 2016. – № 1–2. – С. 36–43.
  25. Эргешов И. М., Хусомидинов А. С., Хамидов Х. Л. Морфогенетические особенности Восточной части Западного Тянь-Шаня для организации GPS измерительных пунктов // Доклады АН РУз. – Ташкент, 2016. – № 3. – С. 44–49.
  26. Якубов Д. Х., Ибрагимов Р. Н. Процессы трещино-образования в Центральных Кызылкумах // Со­в­ре­менные движение земной коры на геодина­ми­чес­ких полигонах. – Ташкент: Фан, 1972. – С. 8–12.
  27. Ярмухамедов А. Р., Денисов Р. И. О палеосейсмо­дислокациях Чаткало-Кураминского региона // Геология и минеральные ресурсы. – 2003. – № 5. – С. 27–35.
  28. Ярмухамедов А. Р., Денисов Р. И., Алимухаме­дов И. М., Саттаров А. С. Состояние и пробле­мы палеосейсмологических исследований в Центральной Азии // Проблемы сейсмологии в Узбекистане. – Ташкент: ИС АН Руз, 2005. –№ 2. – С. 289–295.
  29. Bestmann, M., Pennacchioni, G., Nielsen, S., Göken, M., de Wall, H., 2012. Deformation and ultrafine dynamic recrystallization of quartz in pseudota­chylytebearing brittle faults: a matter of a few seconds. Journal of Structural Geology, 38, 21–38.
  30. Caputo R. Stress variability and brittle tectonic structures // Earth-Science Reviews. 2005. Vol. 70. P. 103–127.
  31. Cochran E. S., Li Y.-G., Shearer P. M., Barbot S., Fialko Y., Vidale J. E. Seismic and geodetic evi­dence for extensive, long-lived fault damage zones // Geology, 2009, Vol. 37, No. 4, P. 315–318.)
  32. Dambara T., 1966. Vertical movements of the earth's crust in relation to the Matsushiro earthquake // J. Geodet. Soc. Japan. (18245), 1996, P. 18–45.
  33. Hirose, T., Mizoguchi, K., Shimamoto, T., 2012. We­ar processes in rocks at slow to high slip rates. Journal of Structural Geology, 38, P. 102–116.
  34. Janssen, C., Wirth, R., Lin, A., Dresen, G., 2013. Tem microstructural analysis in a fault gouge sample of the nojima fault zone, Japan. Tectonophysics, 583, P. 101–104.
  35. Matsuda T. Y., Ota. M.Ando, Yonekura N. Fault me- chanism and resource time of major  earthquakes in southern Kanto district, Japan, as deduced from coastal terrace date// Geol.Soc. Am. Bull., 1989, Р. 1610–1618.
  36. Ulomov V. I. Seismic hazard of Northern Eurasia // Annali di Geofisica, 1999, Vol. 42, P. 1023–1038