Геологічні умови формування чорносланцевої формації еоцену Сілезького покриву (Українські Карпати)

https://doi.org/10.23939/jgd2019.01.060
Надіслано: Лютий 19, 2019
1
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
2
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України

Мета. Деталізувати геологічну будову та стратиграфію еоценової чорносланцевої формації Сілезького покриву, відтворити глибини та процеси її накопичення та реконструювати палеогеографію і геодинаміку еоценового Сілезького седиментаційного суббасейну. Методика. Геологічне картування, вивчення літостратиграфії та седиментологічних рис порід (елементів Боума тощо) в природніх розрізах відкладів, палеобатиметричний аналіз форамініферових асоціацій. Результати. Уточнена геологічна позиція вивчених відкладів: еоценова чорносланцева формація (сойменська світа) розвинена в межах Сілезької тектонічної одиниці, а строкатокольорові палеоцен-еоценові відклади поширені по краях цієї одиниці в Розлуцькій структурі (Субсілезький покрив) та в олістостромових товщах. Встановлено, що сойменська світа складена переважно продуктами діяльності турбідитних потоків різної густини та темними до чорних геміпелагічними глинистими утвореннями. Вона накопичувалась в Сілезькому суббасейні на батиаль-абісальних глибинах нижче CCD, на що вказує поширення глибоководних аглютинованих бентосних форамініфер (асоціації “Glomospira-Haplophragmoides”, “Recurvoides”, “Glomospira”, “Rhabdammina-Reticulophragmium” і фауна “А”-типу). Сілезький суббасейн обмежували підняття – Буковецьке (відгалуження Субсілезької кордільєри) та Субсілезьке, на яких в пізньому палеоцені на батиальних глибинах вище CCD і форамініферової лізоклини утворювались пелагічні вапнисті осади, збагачені планктонними форамініферами, а в еоцені – нижче CCD – глинисті (гемі)пелагічні відклади з аглютинованими форамініферами (асоціації “Rzehakina”, “Glomospira”, “Glomospira-Karrerulina” і фауна “B”-типу та “Rhabdammina-Reticulophragmium”). В еоцені, на південно-східному клиноподібному закінченні Сілезького суббасейну існувала напівізольована глибоководна ділянка, обмежена на північному сході Субсілезьким пасмом, на південному заході – Сілезьким (Буковецьким) підняттям, а на півдні – Примармароською акреційною призмою, де циркуляція придонних насичених киснем течій була затруднена і накопичувались збагачені органікою відклади (сойменська світа). В кінці еоцену, внаслідок субдукції підфлішової основи Зовнішньокарпатського басейну, флішева товща зривалась з цієї основи, насувалась в бік платформи, тектонічно перекривала підводні пасма-кордільєри та конседиментаційно підіймалась, зумовлюючи обміління Зовнішньокарпатського (в т.ч. Сілезького) седиментаційного басейну. Наукова новизна. Запропонована нова палеогеографчна модель накопичення чорносланцевих відкладів еоцену Сілезького покриву, відповідно якої ці відклади нагромаджувались турбідитними потоками та (гемі)пелагічним осадженням в південно-східній напівізольованій глибоководній ділянці Сілезького суббасейну, частково обмеженій припіднятими підводними пасмами. Практична значущість. Подана геологічна характеристика еоценової чорносланцевої формації, яка може бути потенційно нафтогенеруючою. Врахування її наявності може значно розширити напрямки пошукових робіт в Карпатах.

  1. Бызова С. Л., Беэр М. А. Основные особенности тектоники Советской части флишевых Карпат. Геотектоника. 1974. № 6. С. 82–94.
  2. Вялов О. С., Гавура С. П., Даныщ В. В., Лещух Р. Й., Пономарева Л. Д., Романив Г. М., Царненко П. Н., Циж И. Т. История геологического развития Украинских Карпат. Киев: Наукова думка. 1981. 180 с.
  3. Глушко В. В., Круглов С. С. (Ред.). Геологическое строение и горючие ископаемые Украинских Карпат. Москва: Недра. 1971. 389 с.
  4. Глущенко Л. А., Жигунова З. Ф., Кузовенко В. В., Лозыняк П. Ю., Темнюк Ф. П. Олистостромы в олигоценовых отложениях Кросненской (Силезской) зоны Украинских Карпат. Материалы XI Конгр. КБГА. Литология. Киев: Наук. думка. 1980. С. 55–64.
  5. Гнилко О. М. Хаотичні утворення південно-західної частини Кросненської зони - продукти зародження та розвитку Дуклянського покриву (Українські карпати. Геодинаміка. 2000. № 1 (3). С. 65–74.
  6. Гнилко О. Про північно-східну границю Кросненської тектонічної зони в Українських Карпатах. Геологія і геохімія горючих копалин. 2010. № 2 (151). С. 44–57.
  7. Гнилко О. М. Принципи виділення, характерні особливості, типізація та походження олістостром і меланжів Українських Карпат. Вісник Львівського державного університету. Серія “Геологія”. 2011. Вип. 25. С. 20–35.
  8. Гнилко О. М. Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової тектоніки. Стаття 2. Флішові Карпати – давня акрецій на призма. Геодинаміка. 2012. № 1 (12). С. 67–78.
  9. Гнилко О. М., Гнилко С. Р. Про геологічну будову Сможівської структури Кросненського покриву Українських Карпат. Геологія і геохімія горючих копалин. 2010. № 3–4 (152–153). С. 57–72.
  10. Гнилко О. М., Гнилко С. Р. Стратиграфія та умови седиментації еоценового флішу Кросненського (Сілезького) покриву Українських Карпат. Геологічний журнал. 2011. № 2. С. 12–24.
  11. Дабагян Н. В., Кульчицкий Я. О., Кузовенко В. В., Шлапинский В. Е. Опорные разрезы пограничных слоёв верхов эоцена – низов олигоцена южной части Скибовой, Кросненской и Черногорской зон. Палеонтологический сборник. 1987. № 24. C. 27–33.
  12. Крупський Ю. З., Куровець І. М., Сеньковський Ю. М., Михайлов В. А., Чепіль П. М., Дригант Д. М., Шлапінський В. Є., Колтун Ю. В., Чепіль В. П., Куровець С. С., Бодлак В. П. Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: монографія. Кн. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр, 2014. 400 с.
  13. Кузовенко В. В. (Ред.). Державна геологічна карта України. Масштаб 1:200 000. Карпатська серія. Аркуш “Сніна”. Київ: Державна геологічна служба. 2003.
  14. Пономарьова Л. Д., Гнилко С. Р., Лемішко О. Д., Кулянда М. Й., Марченко Р. П., Братусь Л. П. Деякі аспекти відтворення умов осадонагромадженя у Карпатському басейні на основі вивчення форамініфер // Звіт про НДР: Тектонічне районування Українських Карпат в світлі сучасних геологічних концепцій (Інститут геології і геохімії горючих копалин НАНУ, № держреєстрації 0106U002035). О. С. Ступка, З. М. Ляшкевич, О. М. Гнилко і ін. 2010. С. 75-97.
  15. Csontos, L., Vörös, A. Mesozoic plate tectonic reconstruction of the Carpathian region. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology. 2004. No 210. P. 1–56. doi:10.1016/j.palaeo.2004.02.033
  16. Curtis, J. B., Kotarba, M. J., Lewan, M. D., Wiec1aw, D. Oil/source correlations in the Polish Flysch Carpathians and Mesozoic basement and organic facies of the Oligocene Menilite Shales: insights from hydrous pyrolysis experiments. Organic Geochemistry. 2004. No 35. P. 1573–1596.
  17. Gradstein F. M., Ogg J. G., Schmitz M. D., Ogg G. M. (Eds.). The Geologic Time Scale 2012. Elsevier, 2012.
  18. Haigh, D. W. (1979). Global distribution patterns for mid-Cretaceous foraminiferids. Journal of Forest Research. 1979. No 9. P. 29–40.
  19. Hnylko, S., Hnylko, O. Foraminiferal stratigraphy and palaeobathymetry of Paleocene–lowermost Oligocene deposits (Vezhany and Monastyrets nappes, Ukrainian Carpathians). Geological Quarterly. 2016. V. 60, No 1 P. 75–103. DOI: http://dx.doi.org/10.7306/gq.1247
  20. Kaminski, M. A., Gradstein F. M. Atlas of Paleogene cosmopolitan deep-water agglutinated foraminifera. Grzybowski Foundation Special Publication. 2005. No 10. 547p.
  21. Kaminski, M. A., Gradstein, F. M., Berggren, W. A., Geroch, S. & Beckmann, J. P. Flysch-type agglutinated foraminiferal assemblages from Trinidad: Taxonomy, stratigraphy ànd paleobathymetry. Abhandlungen der Geologischen Bundesanstalt. 1988. No 41. P. 155–227.
  22. Kaminski, M. A., Gradstein, F. M., Berggren, W. A. Paleogene benthic foraminifer biostratigraphy and paleoecology at Site 647, Southern Labrador Sea. Proceeding of the Ocean Drilling Program, Scientific Results. 1989. No 105. P. 705–730.
  23. Kuhnt, W., Kaminski, M. Upper Cretaceous deep-water agglutinated benthic foraminiferal assemblages from the western Mediterranean and adjacent areas. J. Wiedmann (Ed.). Cretaceous of thewestern Tethys. Proceedings 3rd International Cretaceous Symposium, Tubingen. – Stuttgart: Schweizerbart’sche Verlagsbuchhandlung, 1989. P. 91–120.
  24. Kotarba, M. J., Curtis, J. B., Lewan, M. D. Comparison of natural gases accumulated in Oligocene strata with hydrous pyrolysis from Menilite Shales of the Polish Outer Carpathians. Organic Geochemistry. 2009. No 40. P. 769–783.
  25. Kováč, M., Plašienka, D., Ján Soták, J., Vojtko, R., Oszczypko, N., Less, G., Ćosović, V., Fügenschuh, B., Králiková, S. Paleogene palaeogeography and basin evolution of theWestern Carpathians, Northern Pannonian domain and adjoining areas./ Global and Planetary Change. 2016. No 140. P. 9–27. http://dx.doi.org/10.1016/j.gloplacha.2016.03.007
  26. Kováč, M., Márton, E., Oszczypko, N., Vojtko, R., Hók, J., Králiková, S., Plašienka, D., Klučiar, T., Hudáčková, N., Oszczypko-Clowes, M. Neogene palaeogeography and basin evolution of the Western Carpathians, Northern Pannonian domain and adjoining areas. Global and Planetary Change. 2017. No 155. P. 133–154. http://dx.doi.org/10.1016/j.gloplacha.2017.07.004
  27. Murray, J. W. A method of determining proximity of marginal seas to an ocean. Marine Geology. 1976. No 22. P. 256–284.
  28. Olszewska, B. A paleoecological interpretation of the Cretaceous and Paleogene foraminifers of the Polish Outer Carpathians. Biuletyn Instytutu Geologicznego. 1984. V. 346. P. 7–62. (in Polish).
  29. Olszewska, B. Foraminiferal biostratigraphy of the Polish Outher Carpathians: a record of basin geohistory. Annales Societatis Geologorum Poloniae. 1997. V. 67. P. 325–337.
  30. Oszczypko, N. Late Jurassic–Miocene evolution of the Outer Carpathian fold-and-thrust belt and its foredeep basin (Western Carpathians, Poland)  Geological Quarterly. 2006. V. 50, No 1. P. 169–194.
  31. Picha, F. J. and Golonka, J.  (Eds.). Carpathian and their foreland: Geology and hydrocarbon resources. AAPG Memory. 2005. V. 84.
  32. Sachsenhofer, R. F., & Koltun, Y. V. Black shales in Ukraine – A review. Marine and Petroleum Geology. 2012. V. 31. P. 125–136. doi:10.1016/j.marpetgeo.2011.08.016
  33. Ślączka, A. Bukowiec Ridge: a cordillera in front of the Dukla basin. Mineralica Slovaca. 2005. No 3 (37). P. 255–256.
  34. Waśkowska, A. Stratigraphy of the Hieroglyphic Beds with “Black Eocene” facies in the Silesian Nappe (Outer Flysch Carpathians, Poland). Annales Societatis Geologorum Poloniae. 2015. V. 85. P. 321–343. doi: http://dx.doi.org/10.14241/asgp.2015.011