Теоретичні частотні характеристики приповерхневих шарів під сейсмічними станціями “Тросник”, “Ужгород” і “Міжгір’я”

2015;
: стоp. 72 - 83
https://doi.org/10.23939/jgd2015.02.072
Надіслано: Серпень 20, 2015
Автори:
1
Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України

Мета. З метою отримання кількісних оцінок динамічних параметрів впливу особливостей швидкісного розрізу середовища під сейсмічними станціями для трьох станцій Карпатської мережі за моделями, побудованими за даними буріння у приповерхневих шарах, за допомогою алгоритму, розробленого на основі матричного методу, обчислено спектральні співвідношення між горизонтальною і вертикальною компонентами переміщень на вільній поверхні (частотні характеристики), які залежать лише від властивостей средовища і характеризують його резонансні властивості. Методика.
У методичному аспекті перевірено ступінь збігу інтерференційних резонансних частот в ідеально пружному шаруватому середовищі, обчислених за допомогою розробленого алгоритму для джерела у вигляді плоскої хвилі і прогнозованих за методом Накамури, а в наступній роботі буде оцінено ступінь їхнього збігу з частотами експериментальних характеристик, обчислених з використанням реальних записів шумів і землетрусів, перспективу використання цих методів у регіональних сейсмологічних дослідженнях. Результати. Головні резонансні максимуми у спектральних співвідношеннях між горизонтальною і вертикальною компонентами переміщень, обчислених для станцій Ужгород і Міжгір’я, належать найтоншим (не більше ніж десять метрів) поверхневим шарам переважно глинистих відкладів і перебувають у високочастотних ділянках спектра практично поза межами робочого діапазону приладів, справляючи так мінімальний вплив на результати спостережень на станціях. Однак, на відміну від методу Накамури, у якому можна оцінити товщину/резонансний максимум лише одного (зазвичай поверхневого) шару, спектральні співвідношення, обчислені за допомогою матричного методу, дали змогу виявити й інші максимуми, зумовлені складнішою будовою середовища, зокрема такою, як під станцією Ужгород, які натомість перебувають вже у межах робочого діапазону приладів і які необхідно враховувати. Незважаючи на те, що моделі середовища під іншими двома станціями (Тросник і Міжгір’я) були дещо простіші, виразні резонансні максимуми у робочих ділянках спектра були виявлені і тут. Наукова новизна. Уперше за швидкісними моделями перших сотень метрів шаруватого середовища під трьома сейсмічними станціями Карпатської мережі, побудованими за даними буріння, обчислено з використанням матричного методу частотні характеристики, які залежать лише від властивостей середовища і характеризують його резонансні властивості. Практична значущість. Обчислені частотні характеристики дають змогу оцінити ступінь впливу середовища на записи сейсмічних сигналів на станціях, що найістотніше на частотах, які відповідають отриманим інтерференційним резонансним максимумам (і мінімумам). Ці частоти необхідно враховувати під час аналізу та інтерпретації записів сейсмічних сигналів, під час оцінювання параметрів можливого сейсмічного впливу тощо.

  1. Азими Ш. А. Динамические и кинематические особенности импульсов распространяющихся в среде с поглощением и дисперсией фазовой скорости / Азими Ш. А., Калинина А. В., Калинин В. В., Пивоваров В. Л. // Вест. Моск. ун-та. Сер. Геол. – 1967. – № 1. – С. 32–36.
  2. Аранович З. И. Широкополосные среднепериод­ные велосиметры на базе сейсмометра СМ3-КВ с обратной связью / Аранович З. И., Ток­маков В. А., Трапезников Н. Л. // Сейсми­ческие инструменты. – 1996. – № 25/26. – С. 111–118.
  3. Вербицький С. Т. Сучасні засо­би отримання та обробки сейсмологічної інформації / Вербиць­кий С. Т., Вербицький Ю. Т. // Дослідження сучасної геодина­міки Українських Карпат. – К. : Наук. думка, 2005. – С. 80–86.
  4. Вербицкий Т. З. Математическое моделирование в сейсморазведке / Вербицкий Т. З., Починайко Р. С., Стародуб Ю. П., Федоришин А. С. – К. : Наук. думка, 1985. – 275 с.
  5. Гнип А. Теоретичні й експериментальні спектри H/V для середовища під сейсмічною станцією “Міжгір’я” / Гнип А. // Матеріали наукової конференції “Сейсмологічні дослідження в сейс­моактивних регіонах”, 29–30 травня 2012 р. – Львів, 2012. – С. 37–40.
  6. Кобранова В. Н. Физические свойства горных пород (Петрофизика) / Под ред. В. Н. Дахнова. – М., 1962. – 490 с.
  7. Козловський Е. М. Розрахунок та аналіз азиму­таль­них коефіцієнтів qi для Закарпатського сейсмоактивного регіону / Козловський Е. М., Малицький Д. В., Павлова А. Ю. // Геоди­наміка. – 2013. – № 2(15) – С. 265–276.
  8. Кутас В. В. Карпатский годограф P- и S-волн и неоднородности литосферы / Кутас В. В., Руденская И. М., Калитова И. А. // Геофиз. журн. – 1999. – Т. 21, № 3. – С. 45–55.
  9. Кутас В. В. Природа объемных волн, регистри­руемых в Закарпатье при коровых землетря­сениях и промышленных взрывах / Кутас В. В., Дрогицкая Г. М., Корчагин И. Н. // Геофиз. журн. – 2003. – Т. 25, № 6. – С. 3–14.
  10. Назаревич Л. Є. Уточнення параметрів карпатсь­ких землетрусів з урахуванням глибинної будови літосфери регіону та усереднених кінематичних нев’язок сейсмічних хвиль / Назаревич Л. Є., Назаревич А. В. // Вісник Київ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. Геологія.– 2004. – № 29–30. – С. 83–88.
  11. Назаревич Л. Е. Методики уточнення параметрів гіпоцентрів Карпатських землетрусів / Наза­ревич Л. Е., Назаревич А. В. // Геодинаміка.– 2004. – № 1 (4). – С. 53–62.
  12. Справочник (кадастр) физических свойств горных пород / Под. ред. Н. В. Мельникова, В. В. Ржевского, М. М. Протодьяконова. – М. : Недра, 1975. – 279 с.
  13. Хоменко В. І. Глибинна будова Закарпатського прогину / Хоменко В. І. – К. : Наук. Думка, 1971. – 231 с.
  14. Хоменко В. И. Глубинная структура юго-запад­ного края Восточно-Европейской платформы / Хоменко В. И. – К. : Наук. Думка, 1987. – 140 с.
  15. Gnyp A. Refining locations of the 2005 Mukacheve, West Ukraine, earthquakes based on similarity of their waveforms / Gnyp A. // Acta Geophysica. – 2009. – Vol. 57, No. 2. – P. 330–345, doi: 10.2478/s11600-008-0071-5.
  16. Gnyp A. Refining locations of the 2005-2006 recurrent earthquakes in Mukacheve, West Ukraine, and implications for their source mechanism and the local tectonics / Gnyp A. // Acta Geophysica. – 2010. – 58, No. 4. – P. 587–603, doi: 10.2478/s11600-010-0006-9.
  17. Ibs-von Seht M. Microtremor measurements used to map thickness of soft sediments / Ibs-von Seht M., and Wohlenberg J. // Bull. Seismol. Soc. Am. – 1999. – Vol. 89, No. 1. – P. 250–259.
  18. Assessment of Site Effects in Alpine Regions through Systematic Site Characterization of Seismic Stations / Michel C., Edwards B., Poggi V., Burjánek J., Roten D., Cauzzi C., and Fäh D. // Bulletin of the Seismological Society of America. – 2014. – Vol. 104, No. 6. – P. 2809–2826, doi: 10.1785/0120140097.
  19. Nishitsuji Y. Global-Phase H/V Spectral Ratio for Delineating the Basin in the Malargüe Region, Argentina / Nishitsuji Y., Ruigrok E., Gomez M., and Draganov D. // Seismological Research Letters. – 2014. – Vol. 85, No. 5. – P. 1004–1011, doi: 10.1785/0220140054, 1004-1011.
  20. Nakamura Y. A method for dynamic characteristics estimation of subsurface using microtremor on the ground surface / Nakamura Y. // Quarterly Report of Railway Technical Research Institute. – 1989. – Vol. 30, No.°1. – P. 25–33.
  21. Starodub G. Models of the Earth’s Crust Structure in the East Carpathian Region determined from Inversion of Farfield P-waveforms / Starodub G., Gnyp A. // Acta Geophysica Polonica. – 1999. – Vol. 47, No. 4. – P. 375–400.
  22. Tsai N. C. A note on the steady-state response of an elastic half-space / Tsai N. C. // Bulletin of the Seismological Society of America. – 1970. – Vol. 60, No. 3. – P. 795–808.