ВТРАЧЕНИЙ ДВІР ЖЕВУСЬКИХ: ЛОКАЛІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЇХ ПЛАНУВАЛЬНИХ ХАРАКТЕРИСТИК

1
кафедра архітектури та реставрації

Розглянуто втрачений двір Францішки Жевуської на Галицькому передмісті Львова при сучасній вул. В. Винниченка, 14-16. Даний двір є класичним прикладом передміських резиденцій, що були поширеними на теренах колишньої Речі Посполитої в XVII- XVIII ст. На передмістях Львова, згідно з реєстром 1768 року, існувало приблизно 110 дворів, проте жоден з них не зберігся.

Наведено результати локалізації будівель втраченого двору Жевуських за описовими та картографічними джерелами, а саме інвентарним описом 1768 року та картами Львова з кінця  XVIII ст. Комплекс включав різного типу будівлі та споруди: палац, фліґель, стайню, шпихлір та корчму, що свідчить про його використання не лише як резиденцію власників, але і як багатофункціональний комплекс з можливістю отримання прибутків.

 Визначено планувальні характеристики, а саме: розміри та абрис будівель в плані, кількість поверхів та матеріали, з яких вони збудовані. Головна будівля комплексу – двоповерховий мурований палац, збудована в 1774-1775 роках за проектом відомого архітектора Петра Полейовського. Інші будівлі та споруди є дерев’яними та збудованими раніше.

Інформація, подана в статті, є основою для подальших досліджень архітектури дворів та виконання теоретичної графічної реконструкції двору Жевуських.

Mańkowski T. (1938). Jurydyka Radziwiłłowska we Lwowie // Przegląd. Krajoznawczy.– Lwów. – Nr 10. – S. 188-191.

Бірюльов Ю. (2008). Архітектура Львова. Час і стилі. XIII–XXI ст. Львів : Центр Європи. С. 148–150.

Вуйцик В. С. (2003). Львівські барокові палаци. Палац Більських // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація», ч. 13. – Львів. – С. 65-73.

Долинська М. Л. (2006) Історична топографія Львова XIV–XIX ст. / М. Л. Долинська – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка». – 356с.

Капраль М. (2014). Атлас українських історичних міст. Т. 1: Львів / за наукової редакції Мирона Капраля. – К. : ДНВП “Картографія”, – 95 с. + 25 оригінальних карт, 11 карт-репродукцій, 67 видів міста.

Ковальчик Є. Пізньобарокові магнатські резиденції на Волині та Львівщині // Українське бароко та европейський контекст. – Кb., 1991. – С.50-63.

Фелонюк А. (2006). Зі спостережень над функціонуванням двориків на передмістях Львова XVIII ст. / Андрій Фелонюк // Дрогобицький краєзнавчий збірник. – Дрогобич. Вип. 10. – С. 263–273.

Фелонюк А. (2007-a). Нерухомість та її власники на передмістях Львова в 1768 році / Андрій Фелонюк // Львів : місто – суспільство – культура : [зб. наук. праць]. – Львів. – Т. 6 : Львів – Краків : діалог міст в історичній ретроспективі. С. 164–199. – (Вісник Львівського університету. Серія історична ; спец. випуск 2007).

Фелонюк А. (2007-b). Магнатська власність у Львові XVIII ст. (на прикладі роду Жевуських) / Андрій Фелонюк // Silva rerum : [зб. наук. праць на пошану проф. Андрія Болеслава Перналя з нагоди його 70-річчя]. – Львів. С. 477–498.

Фелонюк А. (2008). Інвентарні описи дворів на передмістях Львова останньої третини XVIII століття / Андрій Фелонюк // Записки Наукового товариства імені Шевченка. – Львів. – Т. 255 : Комісія архітектури і містобудування. – С. 415–436.

Центр міської історії. Міський медіаархів / URL: https://uma.lvivcenter.org/ (accessed: 15.09.2023).