Кліматична дипломатія як складова "м'якої сили" сучасних держав: міжнародний досвід та українські перспективи

https://doi.org/10.23939/shv2018.02.020
Надіслано: Жовтень 15, 2018
Прийнято: Листопад 12, 2018
1
Lviv National Polytechnic University
2
Lviv Polytechnic National University

Розглянуто основні підходи до визначення сутності суб’єктів, об’єктів та особливостей провадження кліматичної дипломатії як складової концепції «м’якої сили» сучасних держав. На основі аналізу міжнародного досвіду реалізації концепції кліматичної дипломатії встановлено, що для використання «м’якої сили» в міжнародних екологічних відносинах невід’ємною стає діяльність усіх учасників незалежно від рівня співпраці. Визначено ключову роль ООН, яка стала ініціатором низки кліматичних конференцій, зокрема Міжурядової конференції з навколишнього середовища в Стокгольмі, конференції в Ріо-де-Жанейро і Йоганнесбурзької кліматичної конференції. Виокремлено основні документи у сфері боротьби з глобальною проблемою зміни клімату, до яких належать Рамкова конвенція ООН про зміну клімату 1992 р., Кіотський протокол 1997 р. та Паризька кліматична угода 2015 р. Автор конкретизує мету прийняття зазначених документів, яка полягає у необхідності планування та управління природними ресурсами, боротьбі із забрудненням, неприпустимості нанесення шкоди екосистемі планети тощо. Проаналізовано місце та роль України в імплементації концепції кліматичної дипломатії. Визначено, що участь нашої держави в політиці з питань зміни клімату стала можливою завдяки активному міжнародному переговорному процесу та ратифікації основних міжнародних угод у цій сфері (Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, Кіотського протоколу та Паризької угоди). У висновку зроблено припущення про те, що перспективою подальших досліджень може стати взаємозв’язок енергетичної та кліматичної дипломатії та пошук нових компромісів, а також розроблення ефективніших програм, які б одночасно задовольняли потреби господарсько-економічної діяльності держави та зберігали належний рівень екологічної безпеки у світі.
 

Agenda 21 (1992, June 14). United Nations. Retrieved from http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/agenda21.shtml
Alimov, A. (2003). Environmental Policy and Environmental Diplomacy (Conceptual Apparatus and Separate Problems). [In Russian]. Bulletin of St. Petersburg State University, 2003, Ser. 6, (3), 101–109. Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/v/ekologicheskaya-diplomatiyav-xxi-veke
Bogolyubova, N., Nikolaeva, Yu. (2014). The Phenomenon of “Green Diplomacy”: International Experience. [In Russian]. Scientific Notes of the Moscow State Medical University, 36, 189–198. Retrieved from https://readera.ru/read/ 14092582
Borschuk, Ye. (2006, May 16). The Role of the UN in Shaping the Concept of Sustainable Development. [In Ukrainian]. Ukrainian National Forestry University, 16, 178–184. Retrieved from http:// nltu.edu.ua/nv/Archive /2006/16_5/178_ Borszczuk_16 _5.pdf
Havrylova, Yu. (2018, April 1). Soft Power and International Environmental Relations. [In Russian]. Altai School of Political Studies. Retrieved from http://ashpi.asu.ru/ic/?p=4538
Declaration of the United Nations Conference on the Human Environment (1972, June 16). [In Russian]. Verkhovna Rada of Ukraine. Retrieved from http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_454
Dombrovsky, O. (2016, March 18). The Paris Agreement: Ukraine Needs to Cut Emissions by 70%. [In Ukrainian]. Economic Truth. Retrieved from https://www.epravda.com.ua/publications/2016/03/18/585855/
Environmental Justice Implementation Plan (1996). United States Environmental Protection Agency. Retrieved from https://www.epa.gov/environmentaljustice/epaenvironmental-justice-implementation-plan-1996
Johannesburg Declaration on Sustainable Development. (2002, September 4). United Nations. Retrieved from http://www.un.org/en/documents/decl_conv/declarations/pdf/dec_wssd.pdf
Kohler, L. (1998). Overview: Occupational Safety and Health and the Environment – Two Sides of the Same Coin. Encyclopaedia of Occupational Health and Safety. Retrieved from http://www.ilocis.org/documents/chpt54e.htm
Kolpakova, T. (2010). Chinese “ecological diplomacy” and the Formation of an International Mechanism for Environmental Protection. [In Russian]. Izvestia: Herzen University Journal of Humanities & Science. St. Petersburg, 70. Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/v/kitayskayaekologicheskaya-diplomatiya-i-formirovaniemezhdunarodnogo-mehanizma-ohrany-okruzhayuschey-sredy
Kopylov, M., Boclan, D. (2014). Interaction of International Ecological and International Economic Law as Branches of the System of International Law. [In Russian].Moscow Journal of International Law, 3, 171–191. Retrieved from http://old.mjil.ru/archive/2014-3.pdf
Mcintire, D. (2014, April). Eco-Diplomacy: Building the Foundation. American Foreign Service Association. Retrieved from http://www.afsa.org/eco-diplomacy-buildingfoundation
Nye, J. (2004, April 5). Soft Power: The Means to Success in World Politics. The Belfer Center for Science and International Affairs. Retrieved from https://www.belfercenter. org/sites/default/files/legacy/files/joe_nye_wielding_soft_power.pdf
The Rio Declaration on Environment and Development (1992, June 14). [In Russian]. Verkhovna Rada of Ukraine. Retrieved from http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/ 995_455
The Concept for the Implementation of the State Policy in the Field of Climate Change for the Period up to 2030. (2017, December 6). [In Ukrainian]. Cabinet of Ministers of Ukraine. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/ru/npas/prozatverdzhennya-planu-zahodiv-shodo-vikonannya-koncepciyirealizaciyi-derzhavnoyi-politiki-u-sferi-zmini-klimatu-naperiod-do-2030-hand
The Concept of State Climate Change Policy Implementation until 2030. (2016, December 7). [In Ukrainian]. Cabinet of Ministers of Ukraine. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/ 249573705
The Sustainable Development Goals 2016–2030 (2017, September 15). [In Ukrainian]. United Nations in Ukraine. Retrieved from http://www.un.org.ua/ua/tsili-rozvytkutysiacholittia/tsili-staloho-rozvytku
UK Sustainable Development Strategy (2005). The United Nations. Retrieved from http://www.un.org/esa/sustdev/natlinfo/nsds/uk.pdf
Weinber, C. (1998, November 18). From Environmental Diplomacy to Environmentally Sound Diplomacy. Conference Report Environmental Diplomacy, USA: The Johns Hopkins University, 25–30. Retrieved from https://scholar.google.com/scholarq=Weinber%2C%20C.%2C%201998.%20From%20environmental%20diplomacy%20to%20environmentally%20sound%20diplomacy.%20In%20Jackson%2C%20J. %2C%20ed.%20Environmental%20Diploma%2C%20Conference%20Report%2C%2018th%20November%2C%201998.%20Washington%20D.%20C.%3A%20American%20Institute%20for%20Contemporary%20German%20Studies%2C%20The%20Johns%20Hopkins%20University.%20pp.%2025%E2%80%9330