У статті розглянуто нову логічну семантику для класичної пропозиційної логіки, яка постулює, що пропозиційна формула покликається на особливу структуру, а саме: дерево повідомлень. Воно визначає істиннісні значення елементів пропозиційної формули. Для створення концепції такої семантики використано філософсько-лінгвістичну теорію Г. П. Ґрайса. Ґрайс висунув гіпотезу, згідно із якою значення акту мовлення більшою мірою визначає інтенцію мовця, ніж “словникове” значення виразів. Мовець може мати певні приховані цілі щодо свого акту мовлення. Наприклад, він може маніпулювати своєю аудиторією для досягнення політичної чи економічної мети. Таким чином, справжнє значення виразів, які він використовує, може суперечити буквальним, “словниковим” значенням. Отож, щоб зрозуміти семантику його виразів, необхідно брати до уваги його справжні інтенції.
Повідомлення – це текстове вираження відповідних інтенції. Стверджується, що повідомлення можуть виражати різноманітні мета-правила, які стосуються пропозиційної формули на яке покликається їхнє “дерево”. Повідомлення можуть взаємодіяти як між собою, так і з повідомленнями інших дерев, утворюючи специфічні “алгебри”. Специфікуючи дані “алгебри”, можна на основі описаної семантики створювати інші види пропозиційних логік.
Інтерпретуючи повідомлення та відповідним чином модифікуючи істиннісні значення пропозиційного виразу, можна емулювати ситуацію описану Ґрайсом. Проте, варто визнати, що ідея такої логічної семантики значно ширша, ніж просто емуляція однієї окремої лінгвістичної теорії.
Chapman, S. (2007). Paul Grice, Philosopher and Linguist. London: Palgrave Macmillan.
Davis, W. (2007). Grice's Meaning Project. Journal of Pragmatics, 26, 41-58.
Grice, P. (1989). Studies in the Way of Words, Cambridge: Harvard University Press.
Grice, P. (1957). Meaning. The Philosophical Review, 66, 377-388. https://doi.org/10.2307/2182440
Kaplan, D. (2005). Reading "On Denoting" on Its Centenary. Mind, 114(456), 933-1003.https://doi.org/10.1093/mind/fzi933
Luger, G. (2008). Artificial Intelligence: Structures and Strategies for Complex Problem Solving, New York: Pearson.
Menzel, C. (1986). On Set Theoretic Possible Worlds. Analysis, 46(2), 68-72. https://doi.org/10.2307/3328173
Milne, R. & Strachey, Ch. (1976). A Theory of Programming Language Semantics. London: Chapman and Hall.
Mandy, N., Derrick G. Kourie, D. G., Boake, A., Gruner, S. & Northover, A. (2008). Towards a Philosophy of Software Development: 40 Years After the Birth of Software Engineering. Journal for General Philosophy of Science, 39(1), 85-113. https://doi.org/10.1007/s10838-008-9068-7
Neale, S. (1992). Paul Grice and the philosophy of language. Linguistics and Philosophy, 15, 509-559. https://doi.org/10.1007/BF00630629
Petrus, K. (2010). Meaning and Analysis: New Essays on Grice. Hampshire: Palgrave Studies in Pragmatics, Language, and Cognition. https://doi.org/10.1057/9780230282117