ideas

Abstract: Кінець ХІХ і ХХ-те століття серед усього іншого в архітектурі, дизайні, сценографії ознаменувались унікальною творчістю двох величних митців - Ф. Кізлера, що народився 22 вересня 1890 року в Чернівцях і Є. Лисика, що народився 21 вересня 1930 року в с. Шнирів під Бродами. Їх народження, життя, творча спадщина показала і довела, що епоха Великих митців театру універсального типу, що синтезували в собі архітекторів, живописців, скульпторів, декораторів, лідером серед яких був К. Ф. Шинкель, на них не закінчилася.

Kiesler’s art was not based on the theory of form, color, and means; his art was not a political instrument to comment on the state of society, and he did not consider his art to be the product of a scientific process, a result that contained a truth that was absolute. He believed that his art revealed a truth that science could not see, and that truth was the key to a “core” existence. He believed that his process and his ritual were attacked by the deceptive beliefs of others.