У статті розглянуто класифікацію синонімів в українській телекомунікаційній термінології, окреслено причини та особливості їхнього вживання.
Ключові слова: синонім, українська мова, телекомунікаційна термінологія.
In the article classification of synonyms in Ukrainian telecommunication terminology is considered, reasons and features of their use are indicated.
Keywords: synonym, Ukrainian language, telecommunication terminology.
Поширеним типом лексико-семантичних відношень є синонімія, тобто наявність слів із близькими або тотожними значеннями, але відмінною звуковою формою [НТСУМ]. У загально-літературній мові синонімія є позитивним явищем, що сприяє її збагаченню. Проте у фаховому спілкуванні вживання синонімів може заважати взаєморозумінню. Синонімію, що зумовлює неточність, нечіткість змісту терміна, здебільшого дослідники кваліфікують як негативну рису науково-технічної лексики. Специфіка наукового мовлення вимагає раціонального регулювання відповідної термінології, її стандартизації, гармонізації та уніфікації як на національному, так і на міжнародному рівнях. Тому цілком природною вимогою термінологічної стандартизації є усунення надлишкової синонімії [16].
Лінгвістичні розвідки засвідчили активне функціювання синонімів у різних галузевих термінологіях. Не є винятком у цьому аспекті й українська телекомунікаційна термінологія.
Загальним питанням синонімії в термінологічній лексиці присвячено публікації О. Мартиняк [9; 10]. Синонімію в українській мінералогічній термінології окреслила Н. Овчаренко [12]. Особливості синонімії сучасної морської термінології розглянуто в праці Н. Корнодудової [5]. Функціювання синонімів у складі термінології нафтогазової промисловості висвітлено в роботі С. Дорошенко [3]. Синонімію прикметників в анатомічній термінології досліджувала В. Лисенко [8]. Питанням синонімії в українській термінології цукрового виробництва присвячено працю Л. Задояної [4]. В українській телекомунікаційній термінології явище синонімії ще не було предметом ґрунтовного наукового дослідження. Отже, порушена проблема є актуальною й потребує докладного вивчення.
Метою статті є аналіз особливостей синонімії в українській телекомунікаційній термінології.
Причини появи та використання синонімів у фаховій лексиці досліджено в багатьох працях [2–4; 7; 10; 15]. В українській телекомунікаційній термінології синонімію, на нашу думку, зумовлюють такі чинники:
1) різноманітність способів формування структури термінів;
2) доцільність підбору українських відповідників до термінів іншомовного походження;
3) наявність у певного об’єкта номінації різних властивостей та ознак, кожна з яких може стати основою для називання;
4) поява нових понять або властивостей об’єктів, яка відбувається в процесі постійного розвитку галузевої науки й техніки та змушує шукати відповідні найточніші номінації та найудаліші назви;
5) наявні загальномовні синоніми, з яких можна дібрати терміни;
6) змога паралельного вживання терміна та його дефініції (дефінітивна синонімія);
7) прагнення уникати повторів того самого слова чи словосполуки;
8) називання того самого поняття різними науковими школами, ученими;
9) необхідність мовної економії, яка сприяє вживанню однослівних складноскорочених назв та абревіатур.
Телекомунікаційні терміни-синоніми широко використовують в усно-професійному мовленні, у галузевих навчальних посібниках та підручниках, наукових статтях, дисертаціях та іншій науково-технічній літературі. Проте в галузевих стандартах, законах, керівництвах, технічних описах апаратури, інструкціях щодо її експлуатації та іншій телекомунікаційній документації синоніми трапляються досить рідко.
Відомі різні ознаки розмежування синонімів у термінологічній лексиці. Класифікації синонімічних термінів порушили Т. Михайлова [11, с. 11], І. Кочан [6, с. 34], Н. Овчаренко [12, с. 11], Л. Філюк [18, с. 12]. Спираючись на дослідження зазначених лінгвістів, пропонуємо в українській телекому-нікаційній термінології класифікувати синоніми за такими ознаками:
1) тип синонімічного відношення, тобто повнота взаємозамінності термінів;
2) структура термінів-синонімів;
3) морфологічна природа синонімічних термінів;
4) кількість термінів, що належать до синонімічного ряду;
5) етимологія термінів-синонімів.
За типом синонімічного відношення слід розрізняти абсолютні, відносні та комплексні синоніми. Перший тип становлять семантично тотожні терміни, які ще називають дублетами: абонент — користувач, октет — байт, квитанція — підтвердження, кросова комутація — довготривала комутація, ущільнення — мультиплексування. До відносних синонімів належать семантично близькі терміни, прикладами яких є: термінал («кінцеве обладнання мережі телекомунікацій» [14, с. 17]) і телефон (має вужче значення: «кінцеве обладнання телефонної мережі» [13, с. 159]), шлях («послідовність з’єднаних між собою вузлів зв’язку» [17, с. 24]) і маршрут (має уточнену дефініцію: «послідовність вузлів, через котрі проходить передане повідомлення» [1]). Комплексні синоніми об’єднують терміни перших двох типів, наприклад, лексеми пакет і дейтаграма є абсолютними синонімами, а термін блок даних є відносним синонімом до перших двох.
Терміни-синоніми розрізняють з погляду структури. В українській телекомунікаційній термінології виявлено паралельне вживання:
1) однослівних термінів: репітер — повторювач; хаб — концентратор;
2) однослівного терміна й словосполуки: інтермережа — складена мережа; ретранслятор — ретрансляційний пункт, радіомережа — бездротова мережа;
3) термінів-словосполук: мережний адаптер — мережна карта, локальний оператор — місцевий оператор;
4) терміна-словосполуки та його усічено-словесної форми: електричний зв’язок — електрозв’язок, криптографічна система — криптосистема, автоматична сегментація — автосегментація, оптичне волокно — оптоволокно.
5) терміна-словосполуки й відповідної абревіатури: локальна обчислювальна мережа — ЛОМ, центр комутації пакетів — ЦКП, автоматична телефонна станція — АТС.
За морфологічною природою найбільш поширеними в досліджуваній термінології є іменникові синоніми: інформація — дані, структура — топологія. Рідше трапляються прикметникові синоніми: віртуальний — логічний, інтерактивний — діалоговий. Виявлено незначну кількість дієслівних термінів-синонімів, наприклад, тестувати — випробувати; корегувати — виправляти.
До синонімічного ряду в українській термінології телекомунікаційної галузі може належати різна кількість компонентів:
1) два терміни: роутер — маршрутизатор;
2) три терміни: відіслати — передати — відправити;
3) чотири терміни: адресат — приймач — споживач — одержувач;
4) п’ять термінів: канал — лінія — зв’язок — з’єднання — кабель.
Телекомунікаційні терміни-синоніми доцільно розрізняти і з погляду етимології. Виявлено паралельне вживання термінів іншомовного походження: термінал — хост, маркер — токен. Досить часто можна спостерігати синонімічну пару, яку становлять термін іншомовного походження й автохтонний термін: репітер — повторювач, термінальний — кінцевий, термінатор — заглушка, мобільний — рухомий, джиттер — дрижання, транзитний — проміжний (вузол), сервіс — послуга, стек — набір (протоколів). Крім того, у досліджуваній фаховій лексиці паралельно вживають терміни власне українського походження: чарунка — комірка, виклик — запит, передавання — доставка, управління — керування, безпроводовий — бездротовий.
Крім синонімії багатьом галузевим термінологіям властива й варіантність, тобто формальна видозміна того самого слова (словосполуки) без порушення тотожності значень. В українській телекомунікаційній термінології виявляємо синтаксичні варіанти — словосполуки з різними можливими видами граматичного зв’язку в термінологічних словосполуках: потік інформації — інформаційний потік, канальне устаткування — устаткування каналу, конфігурація мережі — мережна конфігурація, комутація пакетів — пакетна комутація, маршрутна інформація — інформація про маршрут.
Отже, незважаючи на небажаність термінологічної синонімії, в українській телекомуніка-ційній термінології виявлено вживання синонімів на рівні слів, словосполук і абревіатур. Уважаємо, що синонімію термінів не слід трактувати лише як негативне явище. Іноді вона є доречною, бо сприяє найточнішому висловлюванню думки, униканню зайвих повторів. Наявність синонімії та варіантності є невід’ємною ознакою досліджуваної термінології та наслідком її постійного розвитку.