У статті розглянуто актуальні проблеми явища антонімії у швацькій терміносистемі, наведено класифікації антонімів за різними критеріями (структурою, планом вираження мовних одиниць, поняттєво-семантичними зв’язками, обсягом протиставлюваної семантики). Виокремлено антонімічні пари, у межах яких виявляється відношення протилежності явищ. Доведено, що антонімія у швацькій термінології сприяє її системності.
Ключові слова: українська мова, швацька терміносистема, контрарний антонім, контрадикторний антонім, векторний та координатний антонім, комплементарний антонім.
The article deals with actual problems of the antonymy phenomenon in sewing terminology, classification of antonyms by different criteria (structure, the plain of language units, concept-semantic links, volume of contrasting semantics). Antonimical pairs showing the phenomena contrast are allocated. The article proves that the antonymy in sewing terminology promotes its systemacy.
Keywords: Ukrainian language, sewing terminology, contrary antonym, contradictory antonym, vectorial and coordinate antonym, complementary antonym.
На сьогодні залишається актуальним питання лексико-семантичної організації галузевих терміносистем та їх упорядкування. При цьому особливого значення набуває аналіз явища антонімії, оскільки антоніми визначаються «однією з найважливіших категорій системної організації термінології» [1, с. 293].
Антонімія є відображенням відношень протилежності, контрастності понять, якими оперує наука. Деякі дослідники вважають, що явище антонімії більш притаманне термінології, ніж загальнолітературній мові. Є кілька аспектів визначення цього явища: філософський, логічний та лінгвістичний. Філософський аспект: антонімія опосередковано пов’язана з об’єктивною дійсністю й відбиває відмінності всередині однієї сутності. У мові виявляються протилежності, що існують у природі та суспільстві незалежно від людської свідомості. Логічний аспект: підґрунтям вивчення антонімії мовознавці вважають думку логіків про контрарні поняття (протилежні, супротивні) і контрадикторні (суперечні, суперечливі). Лінгвістичний аспект передбачає аналіз семантичних структур термінологічних одиниць. Компонентний аналіз засвідчує в термінів-антонімів, як і в антонімічних слів загальновживаної лексики, спільні семи, оскільки склад кожної із протиставлюваних термінологічних одиниць має інваріантну основу (спільну для цих антонімів родову сему), а також відмінну видову сему.
Словниковий склад мови являє собою систему лексичних одиниць, які відображають предмети і явища реального світу, а також їхні взаємозв’язки. Одним з таких взаємозв’язків є відношення протилежності. Слова, які пов’язані відношеннями протилежності та виражають її своїм значенням, утворюють у словниковому складі мови особливий шар – мікросистему. Ці слова в лінгвістиці прийнято називати антонімами. «Антоніми (від грец. – префікс, що означає протилежність, протидію, і – ім’я, назва) – слова (переважно однієї частини мови) або їхні окремі значення, а також стійкі словосполучення, афікси, граматичні форми, зокрема синтаксичні конструкції, що, тісно поєднуючись певною семантичною спільністю, розрізняються на цій же основі максимально протилежними значеннями» [2, с. 27]. Отже, антонімію розглядають як семантичну протилежність, протиставлення слів та інших мовних одиниць. У термінології антонімія – це регулярний принцип найменування понять із протилежним змістом (зшити – розпороти тощо). До цього часу точаться дискусії про те, який зміст слід укладати в поняття «антонімія» і які пари слів слід кваліфікувати як антоніми. Насамперед по-різному визначається сама ідея змістової протилежності. Так, іноді стверджують, що пари типу тканий – нетканий, компоненти яких відрізняються один від одного простим запереченням, є не протилежними, а протиставленими, і в цьому сенсі їх антонімічність сумнівна. Істинна ж протилежність виявляється в тих парах, які вказують на різні кінці шкали або координатної прямої і між якими розташовуються проміжні значення. Між тим у парах типу літній – зимовий сама ознака побудована не градуально, а бінарно, так що заперечення одного значення є ствердженням другого і ніякої проміжної ланки між ними немає: два значення ділять між собою всю шкалу без залишку. Тому за допомогою бінарної опозиції протиставлення збігається із протилежністю. Отже, відсутність проміжної ланки не слід уважати підставою для того, щоб не визнавати пари типу шити – пороти антонімами. Л. Лисиченко зауважує, що «основним критерієм антонімічності слів є протилежність їх значень. Проте існують власне лінгвістичні ознаки антонімів. Такі, як регулярне протиставлення слів-антонімів у мовленні, зокрема вживання їх поруч як однорідних членів речення, однакову сферу лексичної сполучуваності» [3, с. 101].
Останнім часом в українському мовознавстві посилилася увага до семантичних відношень у термінології, зокрема антонімічних. Досліджували українські антонімічні номінації наукових понять із різних галузей людської діяльності Н. Гимер, О. Гриджук, О. Колган, О. Кучеренко, Л. Малевич, Б. Михайлишин, Т. Михайлова, Т. Панько, Г. Пастернак, М. Процик, С. Руденко, Л. Симоненко, Т. Соколовська, Н. Цимбал, І. Черненко, О. Чуєшкова, М. Шевченко, О. Южакова та ін. Проте особливості парадигматичної організації швацьких термінів у сучасній українській мові, зокрема з погляду антонімії, дотепер спеціально не вивчалися, тому виникає потреба дослідити їх.
Отже, метою нашого дослідження є аналіз структури, складу та семантичних типів термінів-антонімів, що притаманні швацькій галузі.
Термінологи відзначають наявність антонімів у термінологічній підсистемі лексики, при цьому підкреслюючи, що, по-перше, антонімія термінологічних одиниць істотно не відрізняється від ідентичного явища в загальновживаній лексиці, по-друге, антонімія навіть більш притаманна термінам, ніж загальновживаним словам. Науковці користуються термінологічними назвами «антонімія», «антонімічні відношення (зв’язки)», «антонімічні терміни», «терміни-антоніми», «антонімічна пара» (О. Микитюк, Т. Михайлова, Л. Симоненко, А. Крижанівська), рідко – «антонімічний ряд» (Т. Панько).
Т. Михайлова пропонує вважати антонімічними термінологічні одиниці, що «номінують наукові поняття, які належать до того самого ряду явищ об’єктивної дійсності, але мають протилежні значення» [4, с. 152]. План змісту антонімічних термінів характеризується наявністю семи (сем), яка передає спільну для цієї пари родову ознаку, і диференційної семи (сем), що визначає полярно протиставлені видові ознаки. Слушною є думка Т. Соколовської: «Антонімія термінів можлива лише за наявності терміносистеми, тобто коли існують взаємопротиставлені або корелюючі пари термінопонять, або якщо існує єдиний гіперонім для обох членів антонімічної пари, крім того, смислові структури протиставлених термінів повинні бути однотипними та корелювати за якоюсь однією ознакою» [5, с. 173].
Характеризуючи антонімічні відношення із залученням філософських, логічних і лінгвістичних категорій, більшість сучасних термінознавців розуміє явище антонімії досить широко й визначає протилежними не лише різнокореневі номінації, але й спільнокореневі. Проте деякі вчені традиційно заперечують антонімічність протиставлень, що ґрунтуються на конрадикторних сумісних поняттях. Ми дотримуємося думки, що антонімічними можна вважати всі види протиставлення, виражені як різнокореневими одиницями, так і спільнокореневими.
У науковій літературі пропонують три критерії визначення термінів-антонімів: семантичний, синтагматичний, дистрибуційний. Двома останніми критеріями слід користуватися під час визначення термінів-антонімів у контексті, що ми не розглядаємо у своїй роботі. За семантичним критерієм антонімічними є терміни, у семантичних структурах яких наявні як спільні, так і протиставлювані відмінні семи. Семантика таких мовних одиниць зумовлює особливості їхньої сполучуваності та регулярність протиставлення в мовленні.
Для виявлення й класифікації термінів-антонімів у кожній терміносистемі важливим є поняття «антонімічні відношення». На думку Т. Михайлової, це « <…> відношення двох значень, що виражені різними термінами й передають істотні ознаки несумісних протилежних або суперечних видових понять стосовно одного родового, тобто мають спільну семантичну основу, а відмінні семи цих значень замінюють одна одну або одна виключає іншу» [4, с. 152].
Відзначмо, що на сьогодні в українській термінографії є лише одна словникарська праця, у якій зафіксовано саме терміни швацького виробництва. Опубліковано словник у 1974 році, уклали його 15 авторів – О. Антипова, Г. Баєв та інші, редактор словника – мовознавець Білоноженко. Цей словник є перекладним (російсько-українським) та тлумачним – у ньому подано дефініції близько семисот термінів, якими користуються працівники швацької промисловості й він є, по суті, коротким. Зараз триває робота над укладанням нового українсько-російського тлумачного словника термінів швацької промисловості. Лексичні одиниці, що мають увійти до словника містяться в сучасній літературі зі швацької промисловості (підручниках, навчальних довідниках, наукових посібниках, спеціальних монографіях), енциклопедичних словниках, інструкціях, положеннях, каталогах, прейскурантах та інших матеріалах зі швацького виробництва доступ до яких іноді обмежений. На сьогодні ми опрацьовуємо лексикографічно близько чотирьох з половиною тисяч термінів-слів і термінів-словосполучень. Але робота з фаховими текстами триває, тому обсяг словника зросте.
Антонімічні відношення виявляються в мовних одиницях різних типів:
1) у семантичній структурі однословів: розріз – защип;
2) у композитах шляхом приєднання до тієї самої частини складного слова антонімічних основ: високополий – низькополий;
3) у складі термінів-словосполучень: відкритий шліц – закритий шліц.
Українські науковці підкреслюють позитивне значення термінів-антонімів у науковій термінології, бо вони сприяють поглибленому усвідомленню понять, допомагають точніше окреслити місце термінів у терміносистемі та їх взаємозв’язки й взаємодію, виділяють глибинну сутність протиставлюваних понять, сприяючи цілісному сприйняттю інформації. «Антонімія як семасіологічна категорія невід’ємна від термінологічних систем, що номінативно систематизують наукові поняття – складну й багатопланову мережу протиставлянь, суттєво впорядковуючи тим самим термінологічну сферу» [6, с. 188]. На думку Н. Цимбал, «якщо синонімія, полісемія чи паронімія – певною мірою небажане явище в термінології, то антонімія ніскільки не ускладнює терміносистему, а, навпаки, може допомогти з’ясувати і розмежувати значення синонімічних, полісемічних чи паронімічних слів. <…> Виявлення антонімічних відношень у термінолексиці допомагає систематизувати поняття, точніше визначити їх місце в терміносистемі, адже часто навіть пояснення через протилежне є ефективним способом доведення істини» [7, с. 192]. На користь антонімії в термінології висловлюється О. Кучеренко: «Враховуючи дослідні результати прихильників явища термінологічної антонімії, вважаємо її наслідком постійного розвитку, збагачення та упорядкування термінології» [8, с. 425].
Ми дотримуємося думки, що антонімія у швацькій термінології відіграє позитивну роль, сприяючи системній організації спеціальних найменувань. В антонімічних швацьких термінах відображена чітка, регулярна протиставлюваність понять цієї галузі діяльності людини, їхня взаємозалежність.
Антонімічні відношення допомагають:
- систематизувати поняття досліджуваної галузі;
- з’ясувати й розмежувати значення термінів-синонімів та окремі семи полісемічних одиниць спеціальної лексики;
- пояснювати наукові поняття через протиставлювані їм інші назви.
Типи термінологічних антонімічних пар
Основною одиницею аналізу антонімії в термінології є термінологічна антонімічна пара (ТАП) [4; 9]. Наприклад: вузька спідниця – широка спідниця, натуральна тканина – штучна тканина. Можливі й інші одиниці аналізу:
1) термінологічне антонімічно-синонімічне об’єднання (ТАСО) [4] – такий тип термінологічного об’єднання, у якому члени ТАП, протиставлювані між собою, мають синоніми. Наприклад: нижній одяг (спідній одяг) – верхній одяг; висока мода (альта мода, від кутюр) – масова мода.
2) термінологічне антонімічне гніздо (ТАГ) [4] – складається з термінологічних антонімічних пар, між якими є словотвірні зв’язки. Наприклад: мода – антимода, модний – антимодний (терміни мають спільну кореневу морфему).
Типи термінологічних антонімічних пар визначаємо за кількома параметрами: 1) план вираження мовних одиниць; 2) їхні поняттєво-семантичні зв’язки; 3) обсяг протиставлюваної семантики членів таких пар.
1. Мовний аналіз засвідчує, що за планом вираження антонімічні одиниці в термінології швацької промисловості можуть бути термінами-словами й термінами-словосполученнями. Антонімічні терміни-слова можна схарактеризувати за різними параметрами:
а) за кількістю кореневих морфем: прості та складні. До простих зараховуємо антоніми, які мають у своєму морфемному складі лише одну кореневу морфему: шити – пороти, застібати – розстібати. Зауважмо, що ми не виявили складних антонімічних термінів-слів, тобто таких, що мають дві та більше кореневі морфеми;
б) за якістю (подібністю) кореневих морфем розрізнюємо різнокореневі (зсідання – розтягання) та спільнокореневі мовні одиниці (мода – антимода). У термінології швацької промисловості превалюють різнокореневі антонімічні терміни-слова;
в) за частиномовним вираженням. В українській термінології швацької промисловості антонімічні терміни-слова, як і протиставлювані номінації в загальновживаній мові, належать до однієї лексико-граматичної категорії. Серед них виокремлюємо: 1) іменникові ТАП (зсідання – розтягання); 2) дієслівні ТАП (шити – пороти). Зауважмо, що використовувані у швацькій термінології прикметники із протилежною семантикою не є самостійними в номінуванні спеціальних понять, тому розглядаємо їх під час аналізу антонімічних термінів-словосполучень;
г) за походженням. Термінознавці майже не порушують питання походження антонімів у термінології через те, що, як правило, антонімізуються генетично споріднені терміни, лише деякі дослідники описують терміни-антоніми із цього погляду (І. Кочан, Г. Мацюк, Т. Михайлова, Т. Панько, Л. Симоненко). Вивчаючи протиставлювані одиниці української термінології швацької промисловості за походженням, ми виділили такі види антонімічних пар термінів-слів:
– питомі (слов’янського походження): шити – пороти;
– запозичені (інтернаціоналізми): мода – антимода, максі – міні;
– питомо-запозичені (складаються з питомих та чужомовних терміноелементів): короткий – ультракороткий. Цей різновид антонімів, на відміну від попередніх, репрезентований здебільшого питомими спільнокореневими одиницями із чужомовними терміноелементами. Найчастіше антонімічні відношення в швацькій термінології простежуються між питомими, а також між запозиченими термінами.
У швацькій промисловості використовують велику кількість термінологічних назв професій та спеціальностей. Ці мовні одиниці мають переважно такі засоби вираження: форма чоловічого або жіночого роду, що вказує на стать виконавця дії в спеціальній сфері, а при родових кореляціях – додавання або віднімання афікса зі значенням протилежної статі (наладник – наладниця, обмотник – обмотниця, прасувальник – прасувальниця, прошивальник – прошивальниця). Уважаємо, що такі номінації – це не антоніми, тому що статева ознака у сфері термінологічних назв за професіями (спеціальностями) не є відмінною та суттєвою для протиставлення цих назв. У сучасній швацькій термінології існує певна кількість термінів на позначення осіб за родом діяльності без розрізнення за статтю (тобто лише чоловічого роду): гофрувальник, ґудзикар, драпірувальник, контролер, петелькоукладач, плісирувальник, ушивальник тощо. Здебільшого цими термінами позначають спеціальності, що їх виконують лише чоловіки.
В українській термінології швацької промисловості функціює невелика кількість однослівних термінів-антонімів, натомість досить багато антонімічних термінів-словосполучень, хоча в окремих терміносистемах такі одиниці не виявлено, наприклад, у термінології генетики (Т. Соколовська). Відзначмо, що в термінології швацької промисловості переважають не антонімічні терміни-слова, а терміни-словосполучення зі протиставлюваними значеннями.
За кількістю складових частин серед антонімічних аналітичних термінів виділяємо такі:
а) двокомпонентні (біла нитка – чорна нитка, верхня сорочка – нижня сорочка, відкритий шліц – закритий шліц, дрібновізерунчасті тканини – великовізерунчасті тканини, лицьовий бік – виворітний бік, машинний стібок – ручний стібок, нижній одяг – верхній одяг, прямий силует – косий силует, розметувальний стібок – зметувальний стібок, розстрочувальний шов – зістрочувальний шов, тонка голка – товста голка;
б) багатокомпонентні (автоматизована швацька машина – неавтоматизована швацька машина, праворукавна швацька машина – ліворукавна швацька машина, швидкохідна швацька машина – тихохідна швацька машина).
У швацькій термінології серед антонімічних одиниць переважають двокомпонентні терміни. Потенційно можливі відношення протиставлюваності між термінами-абревіатурами, але ми не виявили таких мовних одиниць.
За кількістю кореневих морфем в аналітичних антонімах розрізнюємо прості протиставлювані компоненти (прямий силует – косий силует) та складні компоненти (тонковолокниста бавовна – товстоволокниста бавовна). В аналізованій термінології досить багато термінів-словосполучень зі складними компонентами, що мають антонімічне значення.
Протиставлювані компоненти в термінах-словосполученнях можуть бути як різнокореневі, так і спільнокореневі. Якщо в різнокореневих компонентах протилежність виражається неоднаковими коренями чи основами (тонка голка – товста голка, тонкий шовк – щільний шовк), то в спільнокореневих – додаванням до того самого кореня чи основи антонімічних префіксів або частки «не» (відкритий купальник – закритий купальник, розстрочувальний шов – зістрочувальний шов, тканий матеріал – нетканий матеріал, автоматизована швацька машина – неавтоматизована швацька машина).
На нашу думку, треба окремо розглядати морфологічну природу антонімічних компонентів термінів-словосполучень, які, власне, і надають аналітичним одиницям в українській термінології швацької промисловості полярного змісту. Такий аналіз у спеціальній лексиці зробили Л. Симоненко [10] і Т. Михайлова [4]. Компоненти аналізованих антонімічних термінів-словосполучень можуть бути виражені здебільшого прикметниками: біла нитка – чорна нитка, лицьовий бік – виворітний бік, нижній одяг – верхній одяг.
За походженням протиставлювані компоненти антонімічних термінів-словосполучень є:
а) питомими: задня плечова накладка – передня плечова накладка, одинарна бейка – подвійна бейка, ліворукавна швацька машина – праворукавна швацька машина;
б) запозиченими: міні-бриджі – максі-бриджі, міні-мода – максі-мода;
в) питомо-запозиченими: багатофункційна викрійка – однофункційна викрійка; металеві ножиці – неметалеві ножиці. Досить часто компоненти протиставлю-ваних терміноодиниць складаються з питомих та чужомовних терміноелементів, тобто є гібридами.
2. За поняттєво-семантичними зв’язками виділяємо типи ТАП:
а) контрарні – антоніми номінують такі протилежні поняття, між якими можливі одне або кілька проміжних понять, наприклад: максі – міді – міні, від кутюр – прет-а-порте – масова мода, сезонний одяг – демісезонний одяг – позасезонний одяг, ультракоротка спідниця – коротка спідниця – середня спідниця – довга спідниця – наддовга спідниця, зимовий одяг – демісезонний одяг – літній одяг;
б) контрадикторні – відношення між членами яких є суперечними, або контрадикторними. Обсяги видових понять у ТАП становлять увесь обсяг родового поняття; один з антонімів заперечує відмінну сему в плані змісту другого антоніма, але не замінює її. Наприклад: автоматизована швацька машина – неавтоматизована швацька машина, окантований низ – неокантований низ, суцільнокроєний комір – несуцільнокроєний комір, тканий матеріал – нетканий матеріал;
в) комплементарні – антоніми позначають два взаємодоповнювальні видові поняття, які разом становлять певне родове поняття без проміжних ланок: буденний одяг – святковий одяг, одинарна бейка – подвійна бейка, пряма кокетка – фігурна кокетка, домашній одяг – вуличний одяг, натуральні тканини – штучні тканини, новомодний – старомодний;
г) векторні – антоніми позначають дві протилежно спрямовані або взаємнозворотні дії, явища, ознаки, напрями, відношення тощо: зсідання тканини – розтягання тканини, шити – пороти, надягати – знімати, вузька спідниця – широка спідниця, закритий купальник – відкритий купальник, тепла куртка – легка куртка;
ґ) координатні – антоніми позначають дві протилежні точки певного просторового або часового відрізка: верхня деталь крою – нижня деталь крою.
3. За обсягом протиставлюваної семантики членів ТАП виділяємо повні й неповні:
а) повні (такі антонімічні одиниці можуть бути моно- і полісемічними) антонімізуються у всіх семемах. Наприклад: водопроникна тканина («здатність матеріалів пропускати вологу») – водонепроникна тканина («здатність матеріалів не пропускати вологу»), вузькосмугове вбрання («вбрання, прикрашене вузькими смугами») – широкосмугове вбрання («вбрання, прикрашене широкими смугами»), а також мода – антимода, лінія видимого контура – лінія невидимого контура; пряма загального положення – пряма окремого положення. Повні ТАП становлять більшість швацьких антонімічних пар;
б) неповні ТАП, компоненти яких антонімізуються не в усіх значеннях: літній одяг (2 значення) – зимовий одяг (1 значення), зовнішній діаметр (6 значень) – внутрішній діаметр (4 значення). Неповними є незначна частина швацьких антонімічних термінів.
Отже, результати дослідження антонімічних відношень в українській термінології швацької промисловості свідчать, що явище антонімії характерне не лише для загальновживаних лексичних одиниць, але й для термінологій, зокрема для досліджуваної. У швацькій терміносистемі антоніми представлені такими поняттєво-семантичними зв’язками: контрадикторними, комплементарними, векторними й координатними, найчисленнішими серед яких є комплементарні та векторні антоніми.
В аналізованій терміносистемі виокремлено антонімічні пари, у межах яких виявляється відношення протилежності явищ (властивостей, станів, якостей тощо), притаманних цій галузі знання й діяльності людини. До складу швацьких ТАП можуть увіходити однослівні й складені мовні одиниці. Поширені аналітичні номінації зі складними протиставлюваними компонентами. Антонімія як мовне явище є однією із суттєвих ознак системності української термінології швацької промисловості.
Подальше дослідження цієї проблеми важливе для з’ясування питань як загальнотеоретичного, так і суто практичного характеру, насамперед для вирішення проблеми мовного унормування термінів.