В наш час структура харчування в розвинених країнах характеризується незбалансованістю за складом різних компонентів, зокрема антибіотиків. Найбільш значущим в силу вкрай широкої поширеності наслідком антибіотикотерапії вважається дисбактеріоз кишечника. Пробіотики — живі мікроорганізми, які можуть позитивно впливати на здоров’я людини, нормалізувати склад і функції мікрофлори шлунково-кишкового тракту (ШКТ).
Для дослідження було взято 2 імпортні препарати «Лінекс» та «Лактовіт Форте», для контролю брали препарат «Фітойогурт», а також питний йогурт «Молокія». В якості модельних середовищ різних відділів ШКТ використовували фізіологічні розчини з рН 2,1±0,5 та рН 8,2±0,5, рН розчинів вимірювали на портативному рН-метрі. Визначення кількості колонійутворювальних мікроорганізмів здійснювали на середовищі сусло-агар (60Б) з 1-2% СаСО3.
Для визначення зброджувальної активності використовували молоко «Селянське» 2,5% жирності об’ємом 200 мл. Вміст кожної капсули досліджуваних препаратів становив 0,28±0,5 г. Для порівняння кислотності використовували закваску «Фітойогурт» масою 0,29±0,5 г, а також промисловий йогурт «Молокія» без наповнювачів (5% закваски) та кефір «Селянський» 2,5 % жирності (5% закваски). Титровану кислотність молока та досліджуваних напоїв визначали згідно стандартної методики.
В результаті проведеного досліду було виявлено, що пробіотичні препарати «Лінекс» та «Лактовіт Форте» погано зброджують молоко. За 21 год. утворились незначні згустки молока порівняно із молочними продуктами на заквасках з кефіру «Селянський», «Молокія» та «Фітойогурт» і зміна кислотності була невелика - 7 0Т.
Молочнокислі бактерії, що виросли на чашках Петрі, фарбували фуксином і розглядали в світлопольному мікроскопі БІОЛАМ-1. Морфологія бактерій, що виросли на селективному середовищі, відповідає представникам роду Lactobacillus.
Було розглянуто основні групи бактерій, які мають пробіотичні властивості та вливають на мікрофлору кишечнику людини. Вказано основні властивості та функції пробіотиків. Наведено класифікацію пробіотичних препаратів, що є на вітчизняному фармацевтичному ринку. Проведено дослідну роботу з імпортними препаратами «Лінекс» та «Лактовіт Форте», а саме: визначення стійкості капсул до руйнування за допомогою моделювання рН-середовища, наявного в шлунково-кишковому тракті людини; проведення порівняльного підрахунку колоній молочнокислих бактерій; визначенні зброджувальних властивостей пробіотичних препаратів; мікроскопування молочнокислих бактерій.
1. Prescott L. M., Harley J. P., Klein D. A. Microbiology, Third Edition. – Dubuque: WCB, 1996. –
936 p. 2. Янковский Д. С., Дымент Г. С. Микрофлора и здоровье человека. – К.: ТОВ “Червона Рута-
Турс”, 2008. – 552 с. 3. Пробіотики: порівняльна характеристика моно- і полікомпонентних
препаратів // Сибірський медичний журнал. – 2011. – Тю 26, № 2, Вип. 2. – С. 45–48. 4. Дегтярен-
ко Н. В., Шинкаренко Л. М., Дуган О. М. Критерії відбору пробіотичних штамів мікроорганізмів /
Наукові записки. Т. 67. Біологія та екологія, 2007. – С. 30−36. 5. Машкін Н. І. Технологія
виробництва кисломолочних напоїв. – К.: Вища школа, 2006. – 350 с. 6. http://laktiale.com.ua/ua/
mikroflora-kishechnika/ 7.http://ilive.com.ua/health/spisok-probiotikov_106775i15828.html.