Мета дослідження – оцінка стійкості реперів висотної основи через порівняння наближеного та строгого методу обробки результатів повторних циклів нівелювання. Дослідження передбачає аналіз методів, що базуються на виборі найстабільнішого репера, виходячи з принципів «відносної» і «абсолютної» оцінки. Метою є також виявлення найбільш ефективного підходу до математичного опрацювання результатів нівелювання в умовах вільних геодезичних мереж, які характеризуються високим ризиком помилкової ідентифікації стабільних точок. Насамперед, це має відношення до проблеми початкового вибору поверхні відліку, відносно якої необхідно розраховувати відмітки реперів та їх вертикальні зміщення, а також самої оцінки стабільності реперів. Методика та результати. У статті розглянуто різні методи оцінки стійкості реперів, які можна класифікувати на «відносні» та «абсолютні» залежно від критеріїв точності вимірювання. Подано математичні розрахунки для результатів вимірювань перевищень між реперами у кількох циклах нівелювання нівелірної мережі промислового майданчика, а також визначено граничні похибки для кожного репера. В результаті проведеного аналізу виявлено репери, що відповідають вимогам стійкості і сформульовані критерії для визначення відносної стійкості та нестійкості реперів. Порівняння наближеного та строгого методів оцінки стійкості реперів на основі результатів вимірювань показало, що застосування наближеного методу А. Костехеля є одним із найбільш ефективних для визначення стійкості реперів. Строгий метод дозволяє точно і надійно визначити зміщення реперів, але може потребувати більше обчислювальних ресурсів. Виконані дослідження показали, що два методи розглянуті в статті, узгоджуються за результатами визначення стійкості реперів. Наукова новизна. Стаття містить корисну інформацію для забезпечення точності моніторингу деформацій і стабільності будівельних конструкцій. На основі використання запропонованого універсального алгоритму і відкритого програмного коду опрацювання результатів вимірювань в повторних циклах нівелювань отримано надійну оцінку стійкості реперів висотної основи, що є важливим при виконанні повторних геодезичних вимірювань на великих будівельних майданчиках для точного визначення осідань будівель і споруд.
- Гантмахер Ф. Р. Теория матриц. М.: Наука. 1967. 576 с.
- Ганьшин В. Н., Стороженко А. Ф. Измерение вертикальных смещений сооружений и анализ устойчивости реперов. М.: Недра, 1981. 215 с.
- Дьяков Б. Н. Анализ устойчивости реперов свободной нивелирной сети. Геодезия и картография. 1992. № 4. С. 15-17.
- Дьяков Б. Н. Сравнительный анализ способов Костехеля и Марчака. Маркшейдерский вестник. 2009 № 6. С. 43-46.
- Костецька Я., Озімбловський Р.,Турчин Н. Дослідження методів визначення нестабільності висот реперів у нівелірних мережах. Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. Вип. 1(21). 2011. С. 121-124. https://vlp.com.ua/taxonomy/term/3166
- Рабинович И. Е. Уравнивание свободных сетей и задача контроля устойчивости высотной основы. Изв. вузов. Геодезия и аэрофотосьемка. 1977, вып. 4, С. 70-78.
- Пилипюк Р. Г., Ільків Є. Ю. Дослідження стійкості реперів висотної основи методом послідовних наближень. Геодезия, картография и аэрофотосъемка, Вип. 44, 1986 . С. 70-75. https://science.lpnu.ua/istcgcap/all-volumes-and-issues/volume-44-1986/i...
- Федосеев Ю. Е. Анализ способов исследования по геодезии, картографии и аэрофотосьемке. М., 1977. С. 39-49.
- Церклевич А., Хом’як В. Аналіз стійкості пунктів вихідної висотної мережі. Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. 1997. С. 101-104.
- Baselga, S., García-Asenjo, L., & Garrigues, P. (2015). Deformation monitoring and the maximum number of stable points method. Measurement, 70, 27-35. https://doi.org/10.1016/j.measurement.2015.03.034
- Chen Y. G., Chrzanowski, A, & Secord, J. M. (1990). A strategy for the analysis of the stability of reference points in deformation surveys. Cism J ACSGS 44(2):141–149. https://doi.org/10.1139/geomat-1990-0016
- Martuszewicz J. Podstawowy zaznaczenia premieszczen’ geodezyjnych-GIK. Warszawa.1982.
- Nowel, Kr. (2019). Squared Msplit(q) S-transformation of control network deformations. Journal of Geodesy, 93(7), 1025-1044. https://doi.org/10.1007/s00190-018-1221-4
- Velsink, H. (2015). On the deformation analysis of point fields. Journal of Geodesy, 89(11), 1071-1087. https://doi.org/10.1007/s00190-015-0835-z
- Zienkiewicz, M. H., Hejbudzka, K., & Dumalski, A. (2017). Multi split functional model of geodetic observations in deformation analyses of the Olsztyn Castle. Acta Geodyn. Geomater, 14(2), 195-204.. https://doi.org/10.13168/AGG.2017.0003