За значних об’ємів небезпечного скиду промислових об’єктів неефективність і довготривалість вимірювань, з погляду екологічної безпеки, неприпустимі, особливо в умовах дії нештатних ситуацій. Під час досліджень проаналізовано види ситуацій, які можуть виникнути унаслідок неефективного водоочищення. Створено модель оцінювання ризиків дії відповідних техногенних та природних ситуацій, яка використовує критерій енергоефективності електротехногічного водоочищення для формування кількісної картини потенційного настання дії надзвичайних ситуацій. Схему системи видалення забруднювачів розглянуто як послідовний технологічний ланцюг різних способів – механічного, біологічного та фізико-хімічного із подальшим напрацюванням технологічних залежностей у результаті застосуванням віртуальної міри якості у складі блоків фізичного та математичного моделювань. Програмне забезпечення дає змогу адаптувати функціонування віртуальної міри відповідно до критерію енергоефективності на основі моделі техніко-економічних процесів виробництва у вигляді нечіткої когнітивної карти.
[1] Ф. Гончаров, “Исследование механизма накопления осадка на стенках труб в сети водоканала”, Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании, т. 20, с. 58–67, 2007.
[2] Д. Мазоренко, В. Цапко, Ф. Гончаров, Інженерна екологія сільськогосподарського виробництва, Київ, 2006.
[3] Н. Луцька, А. Ладанюк, Оптимальні та робастні системи керування технологічними об’єктами, Київ: Ліра-К, 2015.
[4] А. Зенкін, О. Волков, О. Величко, Г. Хімічева, Метрологія: теорія і нормативне забезпечення, Київ: Вища школа, 2008.
[5] В. Штепа, Р. Кот, “Розробка методики створення технологічних регламентів комбінованих систем очищення стічних вод промислових об’єктів”, Енергетика і автоматика, том 32, № 2, с. 89–99, 2017.