Глибинні геологічні моделі району надглибокої cвердловини Saatly DW-1 на основі комплексу геофізичних даних

Вагіф Гадіров

Метою статті є дослідження причин недосягнення науково-геологічних цілей, поставлених для надглибокої свердловини DW-1, пробуреної в Саатлинському районі Азербайджану, щоб шляхом аналізу існуючих глибинних моделей, побудованих для цього регіону, показати, що вони не відображають істину, і показати науковому співтовариству важливість нового підходу до нещодавно створеної глибинної моделі. Методика включає детальний комплексний аналіз гравітаційного та магнітного полів у цьому регіоні, використання локальних магнітних аномалій для побудови моделі глибинної геологічної будови з використанням даних глибинного сейсмічного зондування (ГСЗ) та кореляційного методу заломлених хвиль (КМЗХ). Результати. Просторове розташування ефузивних утворень у геологічному розрізі визначено за локальною аномалією геомагнітного поля в районі Саатли. При цьому геометричні розміри вулканічної структури були підібрані таким чином, щоб створюване нею магнітне поле відповідало спостережуваному локальному магнітному полю. Таким способом побудовано модель геологічного розрізу до глибини 15 км з відображенням просторової локалізації вулканічної структури. У цій моделі, на відміну від попередньої, просторове положення вулканічної структури у вертикальному геологічному розрізі зовсім інше. У новоствореній моделі виявилося, що в районі надглибокої свердловини Saatly DW-1 існує окреме вулканічне утворення. А в попередніх моделях було показано, що магма надходила сюди із зони Мурадханли, розташованої на відстані 25-30 км. Границі кристалічного фундаменту і базальтового шару в районі DW-1 в зоні вулканічного тіла не простежуються. Корінь вулкана звужується і йде глибоко в надра землі. На глибині близько 15 км магмоутворюючий канал має ширину 1 км. На основі створеної моделі встановлено, що надглибока свердловина Saatly DW-1 розташована на магматичному каналі наявного тут похованого древнього вулкана. З аналізу отриманих модельних даних виявляється, що подальше поглиблення свердловини Saatly DW-1 не дасть можливості розкрити консолідовану кору (кристалічний фундамент) і базальтовий шар. Тому що, хоча ці шари знаходяться ближче до поверхні землі в районі свердловини DW-1, діючий тут вулкан зруйнував ці структури. Оригінальність. Матеріали сейсморозвідки та гравімагнітні дані профілів з кроком спостереження 250 м використано для вивчення глибинної будови регіону, для побудови просторових положень ефузивних утворень у геологічному розрізі застосовано спеціальну методику. Наукова новизна. Встановлено, що геомагнітне поле цього регіону формується трьома основними ефектами – впливом осадового комплексу, впливом товщі порід між поверхнями фундаменту і Кюрі та впливом локальних проявів магматизму. Сума перших двох ефектів досить точно відповідає регіональному фону спостережуваного геомагнітного поля. А виділені із спостережуваного поля локальні позитивні аномалії пов'язані з локальними неоднорідностями – з вулканогенними утвореннями в осадовому комплексі в цьому регіоні. Практичне значення. З використанням локальної аномалії геомагнітного поля визначено просторове положення еффузивних утворень у геологічному розрізі в районі свердловини Saatly DW-1 та створено їх нову геолого-геофізичну модель. Ця модель має реальні можливості в напрямку облаштування надглибоких свердловин для дослідження глибинних шарів земної кори.

кристалічний фундамент

надглибока свердловина Saatly

геолого-геофізична модель

гравімагнітні дані

Alekseev, V. V., Hajiyev, T. H., Karkoshkin, A. I., & Khesin B. E. (1988). Gravity-magnetic anomalies of Azerbaijan and their geological interpretation. Explanatory note to the Map of gravity-magnetic anomalies of the Azerbaijan SSR. Leningrad, 65 p.
Gadirov, V. G. (1991). Prediction of the Mesozoic volcanic formations Middle Kura depression and their oil-and-gas by complex geophysical data. Auth. Dis. PhD on geol.-mineral sciences, Baku, 22 p.
Gadirov, V. G. (2002). Volcanic rocks sub surface distribution based on gravimagnetic data in regard to their hydrocarbon potential within Middle Kura basin. Azerbaijan Geologist, 7, 130-141. https://www.azgeologist.com/geolog/ViewerJS/Azerbaycan_Geologu_7.pdf
Gadirov, V. G. (2003). Deep structure of the central part of the Kurdamir-Saatly uplift zone based on high-precision gravimagnetic data and assessment of the oil and gas potential of sediments. Materials of the scientific-practical conference on oil geophysics in Azerbaijan in the last 30 years. Baku, P. 26-29.
Gadirov, V. G. (2010). Application of gravity-magnetic exploration in the search for oil and gas structures in the Kura Depression. Baku, “Ganun”, 223 p.
Gadirov, V. G., Gadirov, K. V., & Bekirov, M. A. (2016). Local magnetic anomalies of Middle Kura depression of Azerbaijan and its geological interpretation. Geophysıcs journal, 38(5), 146-153. DOI: 10.24028/gzh.0203-3100.v38i5.2016.107828
Gadirov, V. G., Gadirov, K. V., & (2016). Local magnetic anomalies of Middle Kura depression of Azerbaijan and its geological interpretation. Geophysıcs journal, 38(5), 146-153. DOI: 10.24028/gzh.0203-3100.v38i5.2016.107828
Gadirov, V. G. (2024). Geologıcal results of gravıty-magnetometrıc ınvestıgatıons carrıed out ın the oıl and gas regıons of Azerbaıjan. Baku, “Fuyuzat”, 464 p.
Hajiyev, T. H., Karkoshkin, A. I., Khesin, B. E., Alekseev, V. V., Potapova, E. I., Salekhli, T. M. (1984). Petrodensity characteristics of geological formations of Azerbaijan. Baku “Azerneshr”, 106 p.
Hajizade, F. M. (2003). Geological structure and oil-gas content of Middle Kur depression of Azerbaijan. Baku, "Adiloglu", 376 p.
Metaxas, H. P. (1978). On the question of the nature of the distribution of magmatic formations in the Mesozoic section of the Middle Kura depression. Azerbaijan Oil Industry, P.17-23.
Rajabov, M. M. (1976). Analysis and generalization of CMRW materials on the Azerbaijani part of the Kura Depression for the period 1970-74. Volume I-II. Report, Baku: Funds, Scientific research design institute (SRDI) “Neftegaz”, 68 p.
Rajabov, M. M., Alekseev, V. V., Metaxa, H. P. (1979). Estimation of the gravitational effect of the earth's crust masses using a velocity model. Reports of the Academy of Sciences of Azerbaijan SSR, Vol. XXXV, No. 9, P. 36-41.
Rajabov, M. M. (1979). Calculation of the density of the earth's crust based on the characteristics of the velocity model. Reports of the Academy of Sciences of Azerbaijan SSR, Vol. XXXV, No. 8, P. 44-49.
Saatly superdeep. Studies of the deep structure of the Kura intermountain depression based on materials from drilling the Saatly superdeep well DW-1. Editors Ak.A. Alizadeh, V. E. Khain, A. D. Ismailzadeh. Baku, “Nafta-Pres”, 2000, 288 p.
Salahov, A. S., & Salaev F. O. (1987). Correlation of the geological section of the Saatly ultra-deep well with the exploration wells of the neighboring areas. Reports of the Academy of Sciences of Azerbaijan SSR, Earth science, geology, No. 4, P. 37-43.
Salekhli, T. M., Khesin, B. E., Metaxas, H. P., & Mansurov, M. Yu. (1976). On the geological nature of the Zardab magnetic maximum in the light of new data. In the book: “Geophysical research in Azerbaijan”, vol. II, P.91-96.
Tsimelzon, I. O. (1965). The deep structure of the earth's crust and tectonics of Azerbaijan according to geophysical research data. Soviet Geology, No. 4, P. 103-111.