активоване вугілля

The present article substantiates the theoretical bases lactic acid adsorption on mineral and carbon adsorbents. Monitoring of wastewater contaminated with wastes of dairy plants, estimation of quantities, peculiarities of wastes localization and estimation of toxicological impacts on the environment was carried out. The existing theoretical apparatus for adsorption processes description was analyzed. Adsorption process mechanism and methods for identification of experimental data in theoretical models was developed.

Проведено видалення цефалексину (ЦФ) з водного розчину з використанням активованого вугілля в колонці з нерухомим шаром. Визначено криві проскоку процесу адсорбції ЦФ на активованому вугіллі шкаралупи волоського горіха за різної маси адсорбенту, швидкості й початкової концентрації ЦФ

Adsorption of aromatic and heterocyclic compounds from aqueous solutions on Mn(III), Pb(IV), V(V) oxides and activated carbon under static conditions has been studied. The energies of occupied and unoccupied orbitals have been used as correlation parameters between the electronic and adsorptive properties of organic molecules. Frontier-controlled adsorptive mechanism is postulated for interpretation of the observed correlations for the specific adsorption of organic compounds on low-bandgap adsorbents.

Синтезовано нанокомпозити «цирконій(IV) оксид–активоване вугілля» методом гомогенного осадження. Отримані зразки охарактеризовані ренгенофазовим аналізом і електронною мікроскопією. За даними термічного аналізу встановлено хімічний склад нанокомпозитів. Досліджені сорбційні характеристики, за якими ступінь вилучення фосфат-йонів становила біля 97 %.

Показано, що активоване вугілля, яке отримують з кори туласі (Ocimum Tenuiflorum), зменшує кількість розчиненого кисню, присутнього в дистильованої води, і, як наслідок, швидкість корозії. Досліджено вплив розчиненого кисню, температури і рН на швидкість корозії м‘якої сталі. За допомогою вагового, електрохімічного та імпедансного методів визначено інгібуючий ефект активованого вугілля. Показано, що ефективність інгібітування зростає з підвищенням температури, рН і маси активованого вугілля. Адсорбцію активованого вугілля описано ізотермою адсорбції Ленгмюра.

Отримано активоване вугілля з відходів листя кокосової пальми (Cocos nucifera). За допомогою методу хімічної активації вивчено вплив ступеня просочення з використанням фосфатної кислоти як активуючого агента. Активоване вугілля отримано за температури активації 673 К сповільненим піролізом. Проведені дослідження ізотерм адсорбції азоту. Вивчено вплив ступеня просочення на вихід, кількість метиленового синього, йодне число і кислотну адсорбцію. Наявність активованого вугілля підтверджено ІЧ-Фур'є спектроскопією, його термічна стабільність за 723 К – термогравіметричними дослідженнями.