активоване вугілля

Фізико-хімічні і сорбційні властивості нанокомпозитів на основі цирконій(IV) оксиду

Синтезовано нанокомпозити «цирконій(IV) оксид–активоване вугілля» методом гомогенного осадження. Отримані зразки охарактеризовані ренгенофазовим аналізом і електронною мікроскопією. За даними термічного аналізу встановлено хімічний склад нанокомпозитів. Досліджені сорбційні характеристики, за якими ступінь вилучення фосфат-йонів становила біля 97 %.

Інноваційний метод зниження корозії м‘якої сталі у воді активованим вугіллям з ocimum tenuiflorum

Показано, що активоване вугілля, яке отримують з кори туласі (Ocimum Tenuiflorum), зменшує кількість розчиненого кисню, присутнього в дистильованої води, і, як наслідок, швидкість корозії. Досліджено вплив розчиненого кисню, температури і рН на швидкість корозії м‘якої сталі. За допомогою вагового, електрохімічного та імпедансного методів визначено інгібуючий ефект активованого вугілля. Показано, що ефективність інгібітування зростає з підвищенням температури, рН і маси активованого вугілля. Адсорбцію активованого вугілля описано ізотермою адсорбції Ленгмюра.

Синтез активованого вугілля з відходів листя кокосової пальми методом хімічної активації

Отримано активоване вугілля з відходів листя кокосової пальми (Cocos nucifera). За допомогою методу хімічної активації вивчено вплив ступеня просочення з використанням фосфатної кислоти як активуючого агента. Активоване вугілля отримано за температури активації 673 К сповільненим піролізом. Проведені дослідження ізотерм адсорбції азоту. Вивчено вплив ступеня просочення на вихід, кількість метиленового синього, йодне число і кислотну адсорбцію. Наявність активованого вугілля підтверджено ІЧ-Фур'є спектроскопією, його термічна стабільність за 723 К – термогравіметричними дослідженнями.