амфіфільні полімери

Методами вимірювання поверхневого натягу, солюбілізації і флуоресцентної спектроскопії показано, що поліестери на основі аліфатичних дикарбонових кислот і ПЕГ-1000 у водному розчині при концентраціях 10-7–10-4 % формують мономолекулярні міцели, які з підвищенням концентрації агрегують з утворенням полімолекулярних міцел. Досліджувані амфіфільні поліестери мають інвертабельні властивості, завдяки чому здатні реагувати на зміну полярності середовища й адсорбуватись на поверхні гідрофільних і гідрофобізованих частинок силіки.

Взаємодією бінарного кополімеру полі(малеїновий ангідрид-ко-поліетиленгліколь метакрилат) з холестеролом одержані нові холестероловмісні кополімери, що містять від 4.6 до 46 % мол. монохолестерилмалеїнатних ланок. Їх структуру підтверджено функціональним аналізом, а також ІЧ спектроскопією. При взаємодії з лугом кислотні та ангідридні ланки кополімерів утворюють солі. Ці солеподібні кополімери є поверхнево-активними речовинами, які у водному середовищі утворюють ієрархію міцел та міцелярних агрегатів в залежності від концентрації кополімера.