біодизель

Синтез біодизеля з використаної кулінарної олії за участю каталізатора сао одержаного з відходів костей тварин

Проведено синтез біодизеля з використаної кулінарної олії з каталізатором СаО одержаним з відходів кісток тварин. За допомогою активованого вугілля, одержаного із шкірки салаку, в процесі адсорбування знижено вміст вільних жирних кислот (FFA) у використаному кулінарному маслі. Синтез біодизеля проводили внаслідок переестерифікації з використанням каталізатора CaO. Каталізатор СаО отримували з відходів кісток тварин, прожарених у печі. Вплив чинників на вихід біодизеля досліджено в наступних інтервалах: температура прожарювання (873‒1273 K), завантаження каталізатора (1‒9 мас.

Лужний синтез бутилових і етилових естерів жирних кислот і порівняльні стендові моторні випробування сумішевих палив на їх основі

Проведено лужну переестерифікацію соняшникової олії н-бутанолом та етанолом на алкоголятвмісних осушених розчинах гідроксиду калію. Виявлено складний характер самочинного розшарування продуктів синтезу бутилових естерів, який супроводжувався утворенням трьох відмінних різновидностей гліцеринового шару. Виявлено, що одним з них є високолужний чистий гліцерин.

Одержання гетерогенного лужного метоксидного каталізатора із зольного пилу та вапняку

Зольний пил та вапняк використано як сировину для приготування гетерогенних лужних метоксидних каталізаторів для переестерифікації пальмової олії в біодизельне паливо. Каталізатори синтезовано за допомогою мокрого і сухого методу з наступним прожарюванням за 1073–1273 K. Присутність диспергованих кристалів Ca(OCH3)2 над каркасом золи і вапняку підтверджено даними рентгенівської дифракції та скануючої електронної мікроскопії. Найкращі результати отримані в присутності каталізатора, одержаного мокрим способом і прожаренного за 1073 К (W-800).

Оптимізація виробництва біодизелю з козячого жиру в присутності лужних каталізаторів та його комбінування з дизельним паливом

З використанням процесу транс-естерифікації отримано біодизель з козячого жиру в присутності гомогенних каталізаторів, таких як КОН та NaOH. Досліджено вплив таких параметрів як температура, час реакції, відношення метанол/олива, тип і концентрація каталізатора. Встановлено, що максимальний вихід біодизелю (96 та 98 %) був отриманий відповідно з NaOH та KOH, а також визначено оптимальні умови.

Кінетика екстрагування олії з насіння рижію посівного

Oil extraction kinetics from false flax (Camelina sativa) seeds that can be used as the raw material for biodiesel production has been studied. Results obtained in experiments enable to receive a high quality competitive raw material for derivation of biodiesel that satisfies the quality standards. Вивчено кінетику екстрагування олії з насіння рижію, яка може бути використана як сировина для виробництва біодизеля.

Застосування глутаральдегід-зшитих хітозанових мембран з відходів панцирів креветок для виробництва біодизелю з калофілевої олії

Для поліпшення якості і зниження вартості виробництва біодизельного палива проведено його очищення з використанням глутаральдегід-зшитих хітозанових мембран. Біодизель одержано перестерифікацією калофілевої олії з використанням кислотного каталізатора. Показано, що кількість гліцерину в біодизельному паливі перед процесом очищення становить 0,3014 ± 0,05 %. Після проведення очищення протягом 1 год. вміст гліцерину в біодизелі зменшується до 0,1429 ± 0,09 %.