1. JCCT
  2. Всі випуски
  3. Випуск 15, Номер 4, 2021
  4. Синтез біодизеля з використаної кулінарної олії за участю каталізатора сао одержаного з відходів костей тварин

Синтез біодизеля з використаної кулінарної олії за участю каталізатора сао одержаного з відходів костей тварин

JCCT.
2021;
Випуск 15, Номер 4
: cc. 583–590
https://doi.org/10.23939/chcht15.04.583
Автори:
  1. Luqman Buchori
  2. Didi Dwi Anggoro
  3. Anwar Ma’ruf
1
Department of Chemical Engineering, Faculty of Engineering, Diponegoro University
2
Department of Chemical Engineering, Faculty of Engineering, Diponegoro University
3
1 Universitas Muhammadiyah Purwokerto, 2 Diponegoro University

Проведено синтез біодизеля з використаної кулінарної олії з каталізатором СаО одержаним з відходів кісток тварин. За допомогою активованого вугілля, одержаного із шкірки салаку, в процесі адсорбування знижено вміст вільних жирних кислот (FFA) у використаному кулінарному маслі. Синтез біодизеля проводили внаслідок переестерифікації з використанням каталізатора CaO. Каталізатор СаО отримували з відходів кісток тварин, прожарених у печі. Вплив чинників на вихід біодизеля досліджено в наступних інтервалах: температура прожарювання (873‒1273 K), завантаження каталізатора (1‒9 мас. %), мольне співвідношення метанолу до олії (від 6:1 до 18:1) і час переестерифікації (1‒5 год) і встановлено оптимальні умови. За цих умов вихід отриманого біодизеля становив 97,56 % при вмісті естерів 96,06 %. Показано, що фізико-хімічні властивості одержаного біодизеля відповідають стандартам.

біодизель
каталізатор СаО
переестерифікація
використане олія
відходи кісток тварин
  1. Abdullah N., Hasan S., Yusoff N.: Int. J. Mater. Sci. Eng., 2013, 1, 94. https://doi.org/10.12720/ijmse.1.2.94-99
  2. Buchori L., Istadi I., Purwanto P.: Sci. Study Res. Chem. Chem. Eng. Biotechnol. Food Ind., 2017, 18, 303. https://pubs.ub.ro/?pg=revues&rev=cscc6&num=201703&vol=3&aid=4619
  3. Tabatabaei M., Aghbashlo M., Dehhaghi M. et al.: Prog. Energy Combust. Sci., 2019, 74, 239. https://doi.org/10.1016/j.pecs.2019.06.001
  4. Talebian-Kiakalaieh A., Amin N., Mazaheri H.: Appl. Energy, 2013, 104, 683. https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2012.11.061
  5. Buchori L., Istadi I., Purwanto P.: Bull. Chem. React. Eng. Catal., 2016, 11, 406. https://doi.org/10.9767/bcrec.11.3.490.406-430
  6. Devaraj K., Veerasamy M., Aathika S. et al.: J. Clean. Prod., 2019, 225, 18. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2019.03.244
  7. Lee S., Wong Y., Tan Y. et al.: Energy Convers. Manag., 2015, 93, 282. https://doi.org/10.1016/j.enconman.2014.12.067
  8. Lam M., Lee K., Mohamed A.: Biotechnol. Adv., 2010, 28, 500. https://doi.org/10.1016/j.biotechadv.2010.03.002
  9. Lee D., Park Y., Lee K.: Catal. Surv. Asia, 2009, 13, 63. https://doi.org/10.1007/s10563-009-9068-6
  10. Wei Z., Xu C., Li B.: Bioresour. Technol., 2009, 100, 2883. https://doi.org/10.1016/j.biortech.2008.12.039
  11. Chen G., Shan R., Shi J. et al.: Bioresour. Technol., 2014, 171, 428. https://doi.org/10.1016/j.biortech.2014.08.102
  12. Viriya-Empikul N., Krasae P., Puttasawat B. et al.: Bioresour. Technol., 2010, 101, 3765. https://doi.org/10.1016/j.biortech.2009.12.079
  13. Margaretha Y., Prastyo H., Ayucitra A. et al.: Int. J. Energy Environ. Eng., 2012, 3, 1. https://doi.org/10.1186/2251-6832-3-33
  14. Yang L., Zhang A., Zheng X.: Energy Fuel., 2009, 23, 3859. https://doi.org/10.1021/ef900273y
  15. Boey P., Ganesan S., Maniam G. et al.: Catal. Today, 2012, 190, 117. https://doi.org/10.1016/j.cattod.2011.11.027
  16. Nakatani N., Takamori H., Takeda K. et al.: Bioresour. Technol., 2009, 100, 1510. https://doi.org/10.1016/j.biortech.2008.09.007
  17. Corro G., Sánchez N., Pal U. et al.: Waste Manag., 2016, 47, 105. https://doi.org/10.1016/j.wasman.2015.02.001
  18. Farooq M., Ramli A., Naeem A.: Renew. Energy, 2015, 76, 362. https://doi.org/10.1016/j.renene.2014.11.042
  19. Obadiah A., Swaroopa G., Kumar S. et al.: Bioresour. Technol. 2012, 116, 512. https://doi.org/10.1016/j.biortech.2012.03.112
  20. Atadashi I., Aroua M., Aziz A. et al.: Renew. Sustain. Energy Rev., 2012, 16, 3275. https://doi.org/10.1016/j.rser.2012.02.063
  21. Buchori L., Ubay D., Syahidah K.: Reaktor, 2018, 18, 149. https://doi.org/10.14710/reaktor.18.03.149-154
  22. Nisar J., Razaq R., Farooq M. et al.: Renew. Energy, 2017, 101, 111. https://doi.org/10.1016/j.renene.2016.08.048
  23. Yang Z., Xie W.: Fuel Process. Technol., 2007, 88, 631. https://doi.org/10.1016/j.fuproc.2007.02.006
  24. Maneerung T., Kawi S., Dai Y. et al.: Energy Convers. Manag., 2016, 123, 487. https://doi.org/10.1016/j.enconman.2016.06.071
  25. Lim B., Maniam G., Hamid S.: Eur. J. Sci. Res., 2009, 33, 347.
  26. Ayetor G., Sunnu A., Parbey J.: Alexandria Eng. J., 2015, 54, 1285. https://doi.org/10.1016/j.aej.2015.09.011
  27. Balakrishnan K., Olutoye M., Hameed B.: Bioresour. Technol., 2013, 128, 788. https://doi.org/10.1016/j.biortech.2012.10.023
  28. Xie W., Zhao L.: Energy Convers. Manag., 2014, 79, 34. https://doi.org/10.1016/j.enconman.2013.11.041
  29. Thinnakorn K., Tscheikuna J.: Appl. Catal. A, 2014, 476, 26. https://doi.org/10.1016/j.apcata.2014.02.016
  30. Yan F., Yuan Z., Lu P. et al.: Renew. Energy, 2011, 36, 2026. https://doi.org/10.1016/j.renene.2010.10.032
  31. Lesbani A., Tamba P., Mohadi R. et al.: Indones. J. Chem., 2013, 13, 176. https://doi.org/10.22146/ijc.21302