Як один із побічних продуктів переробки какао (Theobroma cacao L.), лушпиння какао-бобів містить близько 26,4% лігнінв'язаної целюлози. Тому для отримання целюлози високої чистоти необхідний процес делігніфікації, який полягає у видаленні лігніну. Мета цього дослідження – вилучення целюлози з лушпиння какао-бобів шляхом лужної делігніфікації з використанням розчину каустичної соди.
Полімерні композитні матеріали – це сучасні промислові продукти, що містять армувальні наповники, отримані з відновлюваної сільськогосподарської та рослинної сировини. Результати цього дослідження показали вплив натурального наповника, що складається зі шкаралупи волоських горіхів, на фізико-механічні властивості біоматеріалів. Використовуючи просту технологію й екологічно чистий підхід, було отримано біоматеріал без формальдегіду на основі поліпропілену, модифікованого тетраетилортосилікатом (ТЕОС).
Комбінацією обробленої кислотою целюлози та хімічно адсорбованого оксиду титану(IV) на її поверхні одержано гібридний матеріал для оброблення води з метою розкладу органічних сполук. За ступенем деградації метилового оранжевого оцінено фотокаталітичні властивості гібриду. Встановлено, що фотодеградаційна активність є вищою для гібриду, отриманого з целюлози, гідроліз якої проводився за підвищеної концентрації кислоти. В результаті діаметр волокон зменшується, що підтверджено результатами скануючою електронної мікроскопії.
Проведено диспергування целюлозного волокна, екстрагованого з відходів листя олійної пальми в «зеленому розчині», одержаному з сечовини та гідроксиду натрію. Для синтезу гідрогелів застосовано реакцію полімеризації з використанням мікрохвилього випромінення. Вплив додавання целюлози визначено внаслідок порівняння ступеня набухання гідрогелю з 0% і 2% целюлози. Показано, що коефіцієнт набухання збільшується за наявності целюлози. За допомогою скануючої електронної мікроскопії доведено, що гідрогель з целюлозою має нерівну поверхню в порівнянні з гідрогелями без неї.
Проведені дослідження з джутовим волокном. Для одержання волокна зі зменшеним діаметром і меншою агломерацією та адгезією до полярних полімерів, таких як поліаміди, проведені хімічні процеси очищення, механічної дисперсії в Ultra Turrax та модифікування ізопропоксидом титану (ІПТ), 3-амінопропілтріметоксисиланом (АПТМС), а також подвійне модифікування ІПТ і AПТМС. З результатами СЕМ встановлено, що після висушування та подрібнення в порошок волокна мають діаметром близько 10 мкм.
The biodegradation of cellulose composite in different edaphic conditions is researched. The research is conducted on a sample of biodegradable composite material on the bases of polypropylene filled with cellulose. Досліджено біодеструкцію целюлозовмісного композиту в різних едафічних умовах. Дослідження здійснено на зразку біодеградабельного композитного матеріалу на основі поліпропілену, наповненого целюлозою.
Polymer hydroxyethylcellulose matrix modification was made by mechanochemical method using copper containing nanoparticles, obtained by electrochemical reduction from copper sulphate solutions in water- ethanol medium. Interactions of copper containing nanoparticles with hydroxyethylcellulose were studies. Antimicrobial effect of the nanocomposites obtained was found.
Альфа-волокна – це волокна на основі целюлози, отримані з листя альфа трави (еспарто) лужним методом для видалення таких нецелюлозних речовин, як пектин, лігнін і геміцелюлози. Досліджено морфологічні характеристики (довжина, ширина) волокон еспарто. Екстраговане целюлозне волокно охарактеризовано за допомогою інфрачервоної спектроскопії, рентгенівської дифрактометрії, термічного аналізу, оптичної та скануючої електронної мікроскопії. Проведені дослідження волокон еспарто, отриманих хімічною екстракцією з використанням гідроксиду натрію і гіпохлориту натрію як відбілюючого агента.
Показана можливість збільшення окси-біорозкладу поліетилену (ПЕ), який слугує матеріалом для пакування та забруднює довкілля після його використання, за допомогою введення в полімер різних додатків. Окси-біодеградація ПЕ здійснюється в 2 етапи: окиснення з наступною біодеградацією мікроорганізмами. Порівняно крохмаль і целюлозу (природні наповнювачі) та синтетичні додатки. Встановлено, що крохмаль і целюлоза не сприяють збільшенню поглинання кисню у порівнянні з синтетичними додатками, але підвищують поглинання води і приводять до утворення більш поруватої поверхні полімеру.
Розроблено підхід до отримання формованих композитів на основі суміші порошків нанодисперсного поліетилену, целюлози та ультрадисперсних вуглецевих матеріалів. Встановлено, що матеріали володіють заданими сорбційними властивостями та фізико-механічними характеристиками. Показана можливість їх застосування в процесах очищення та розділення газових сумішей