дизельне паливо

Розглянуто процес деградації біодизельного палива рослинного походження (ріпакового і соняшникового) під впливом різних чинників. Проаналізовано методики визначення мікробіологічного забруднення речовин, визначено їхні основні переваги, недоліки і межі використання. На основі комбінації наявних методів розроблено методику якісного і кількісного визначення ступеня мікробіологічного (бактеріального і мікологічного) ураження палив. Встановлені кількісні та якісні характеристики мікробіологічного ураження традиційних і альтернативних дизельних палив.

Наведено результати досліджень моделювання в універсальній моделюючій програмі ChemCad технологічної лінії виробництва реактивного та дизельного палив. Обґрунтовано вибір модуля розрахунку процесу ректифікації. Обґрунтований вибір моделі Grayson-Streed та Lee Kesler для розрахунку термодинамічної системи та фазової рівноваги даної багатокомпонентної суміші. Розроблена модель технологічного вузла перегонки нафтової суміші для виробництва реактивного і дизельного палив.

Проаналізовано хімізм процесу некаталітичного оксидаційного знесірчення дистилятних нафтових фракцій. Проведено дослідження характеристик високосірчистої прямогонної дизельного фракції вузького складу (593–623 К) до і після окиснення повітрям за 453–493 К та тиску 3,0 МПа. Визначено груповий склад сірчистих сполук у фракції вихідної сировини. Показано, що прямогонні фракції вихідної сировини можуть також містити сульфоксиди, які є продуктами окиснення сірчаноорганічних сполук і утворюються при зберіганні нафтопродуктів.

Встановлено необхідні гідродинамічні параметри процесу знесірчення прямогонних гасових (SRKF) і дизельних фракцій (SRDF) внаслідок окиснення сірчистих органічних сполук з наступним вилученням продуктів окиснення. Гідродинамічні параметри, які характеризуються лінійною швидкістю руху оксиданту (повітря) та фіктивним часом контакту між оксидантом і сировиною, дають можливість здійснювати процес без перемішування.

Об’єктом даного дослідження є процес окиснення циклогексану. Одним з найбільш проблемних місць в даному процесі є низьке значення конверсії вихідної сировини та невисокі значення селективності за цільовими продуктами при конверсії вище за 4 %. Причиною цього є відсутність сучасних ефективних каталітичних систем, які б могли підвищити названі параметри.  Одними з напрямків вирішення даних проблем є створення технології комплексного використання одержаних продуктів окиснення на основі розроблених нових ефективних каталітичних систем, що дасть змогу підвищити селективність процесу.

The features of adipic acid esterification with 1-butanol in the presence of aluminosilicates activated with sulfuric acid as a catalyst have been studied. The optimal process conditions have been determined. The influence of a heterogeneous catalyst nature on the esterification proceeding has been defined. Досліджено закономірності естерифікації адипінової кислоти 1-бутанолом у при- сутності активованих сульфатною кислотою алюмосилікатів як каталізаторів. Визначено оптимальні умови процесу. Встановлено вплив природи гетерогенного каталізатора на перебіг естерифікації. 

The review and analysis of oxidation processes necessary for quality improvement of oil fractions boiling to 623 K have been carried out. Different oxidative technologies for crude oil processing have been examined. Their advantages and disadvantages have been shown.

The effect of temperature and water:raw material ratio on the oxidative desulphurization of straight-run diesel fraction 553–623 K has been examined. The optimum values of temperature and diesel fuel:water ratio for the fuel containing 0.87 wt % of sulphuric compounds have been determined.

The article deals with desulphurization of straight-run diesel fractions by selective oxidation of sulphuric compounds with their further separation. The possibility of commercial diesel fuels production with sulphur content up to 0.2 mas % from straight-run fractions with sulphur content of 0.25–0.67 mas % has been shown.

Розроблено технологічну схему переробки нафти, видобутої в Іраку, з врахуванням основних характеристик та фізико-хімічних особливостей цих нафт. Описано основні етапи процесів переробки нафти, а також розраховано матеріальні баланси кожної стадії процесу.