гідрогель

Дослідження властивостей гідрогелевих пластин на основі високоестерифікованого пектину

У повідомленні описані особливості фізико-механічних властивостей і абсорбційної спроможності гідрогелів, отриманих на основі високоестерифікованого пектину. На основі ряду експериментальних даних продемонстровано взаємозв’язок між цими величинами та зроблена спроба пояснити отримані залежності через морфологію гідрогелю та механізм його формування.

Вплив похідної діаміносилану на термічні властивості і здатність до набухання гідрофільних композітів на основі акрилової кислоти

Показано, що органічно-неорганічні гідрофільні композити на основі поліакрилової кислоти (PAA) та полі-N-(2-аміноетил)-3-амінопропілтріметоксисилану (PAPTMS) виявляють покращену здатність до набухання при використанні PAPTMS. Встановлено, що при вмісті PAPTMS 20 % мас. тип дифузії змінюється на Super Case II. Визначено, що термостабільність та індекс термостійкості композитних гідрогелів у порівнянні з РАА є вищими.

СИНТЕЗ КОПОЛІМЕРІВ ПОЛІВІНІЛПІРОЛІДОНУ В ПРИСУТНОСТІ ДВОХКОМПОНЕНТНИХ ІНІЦІЮВАЛЬНИХ СИСТЕМ

В роботі представлені результати дослідження кополімеризації 2-гідроксіетилметакрилату (ГЕМА) з полівінілпіролідоном (ПВП) під дією двохкомпонентних ініціювальних систем феруму (ІІ) сульфат/ініціатор радикального типу.

ОТРИМАННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЖЕЛАТИНОВИХ ГІДРОГЕЛЕВИХ ПРОТИПРОЛЕЖНЕВИХ МАТЕРІАЛІВ

Наведено результати досліджень утворення полімерної матриці гідрогелю при структуруванні желатину діоксирановими похідними поліоксиетиленгліколів, визначено оптимальні умови їх синтезу та отримано характеристики гідрогелю (ступінь набрякання в різних середовищах, механічні властивості за різних температур) в залежності від типу діоксиранового похідного та співвідношення між форполімерами. Встановлено можливість введення ряду лікарських препаратів до складу гідрогелів та показано, що вивільнення цих препаратів відбувається пролонговано.

ВЛАСТИВОСТІ ГІДРОГЕЛЕВИХ МЕМБРАН, ОДЕРЖАНИХ МОДИФІКУВАННЯМ В ОБ’ЄМІ

У даній роботі описаний метод синтезу композиційних гідрогелевих мембран на основі кополімерів 2-гідроксіетилметакрилату (ГЕМА) з полівінілпіролідоном (ПВП), з одночасним модифікуванням в об’ємі розчином суміші поліаміду-6 (ПА-6) з ПВП, за різної концентрації реакційної маси у воді. Проведені дослідження впливу кількості води, яка міститься у складі реакційної композиції, на фізико-механічні властивості та водопоглинання одержаних мембран.

Суперабсорбуючий гідрогель з екстрагованою з відходів листя олійної пальми целюлозою з використанням мікрохвильового випромінювання для вилучення кадмій-йонів з водного розчину

Проведено диспергування целюлозного волокна, екстрагованого з відходів листя олійної пальми в «зеленому розчині», одержаному з сечовини та гідроксиду натрію. Для синтезу гідрогелів застосовано реакцію полімеризації з використанням мікрохвилього випромінення. Вплив додавання целюлози визначено внаслідок порівняння ступеня набухання гідрогелю з 0% і 2% целюлози. Показано, що коефіцієнт набухання збільшується за наявності целюлози. За допомогою скануючої електронної мікроскопії доведено, що гідрогель з целюлозою має нерівну поверхню в порівнянні з гідрогелями без неї.

ФОРМУВАННЯ ГІДРОГЕЛІВ НА ОСНОВІ ПЕКТИНУ З РІЗНИМ СТУПЕНЕМ ЕСТЕРИФІКАЦІЇ

З використанням пектину зі ступенем естерифікації 81,5% у роботі одержано різні зразки пектинів зі ступенями естерифікації 40-70%. Показано, що визначальним фактором для успішного формування гідрогелевих пластин є ступінь естерифікації полісахариду. Встановлено, що гідрогелеві пластини за методом структурування солями кальцію формуються лише на основі пектину зі ступенем естерифікації меншим 70%. Запропоновано метод отримання гідрогелевих пластин на основі пектину зі ступенем естерифікації більшим 70% через введення додаткового гелеутворюючого полімеру альгінату натрію.

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ СОРБЦІЇ/ДЕСОРБЦІЇ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН КОМБІНОВАНИМИ ГІДРОГЕЛЯМИ

Сучасні гідрогелеві лікувальні засоби терапії ушкоджень людської шкіри, повинні виконувати ряд функцій, які притаманні шкірі: 1) збереження теплового та водного балансу; 2) забезпечення проникнення кисню; 3) забезпечення транспорту необхідних для функціонування організму речовин; 4) захист від механічних пошкоджень. При використанні гідрогелевих покрить на ушкоджених ділянках шкіри вони повинні виконувати, додаткову функцію – пролонговану доставку терапевтичних препаратів різної природи до рани.

ФОРМУВАННЯ КОМПОЗИЦІЙНИХ ПЛІВКОВИХ ГІДРОГЕЛЕВИХ МЕМБРАН ІЗ ПОЛІАМІДНИМ ШАРОМ

Полімерні гідрогелі, які близькі до біологічних клітин за фізичним станом, зарекомендували себе ефективними для використання у медицині і фармації. При загальній перспективності їх використання характерною є їхня невисока механічна міцність, що утруднює широке використання гідрогелевих виробів у практиці. Останнім часом зріс інтерес до полімерних гідрогелевих матеріалів, які поруч з гідрофільними і дифузійно-транспортними властивостями володіють високою механічною міцністю в гідратованому стані.

Формування та властивості композиційних поліамід–гідрогелевих мембран

Розроблено методику одержання композиційних полімерних мембран модифікуванням поверхні гідрогелів тонким шаром полімеру. Підібрані склади і синтезовані ультратонкі плівкові мембрани з сумішей ПА-6/ПВП методом “сухого формування” з розчину. Одержано  композиційні полімерні мембрани на основі рідкостуктурованих кополімерів ГЕМА/ПВП, які зміцнені наношаром ПА-6/ПВП і досліджені їх експлуатаційні характеристики. Встановлено, що варіювання складами гідрогелевого і модифікувального шарів і режимами формування композиційних мембран можна направлено регулювати їхню міцність і проникність.