квантово-хімічні розрахунки

Квантово-хімічними методами розраховано оптимальну геометричну будову та реакційну здатність деяких пероксикислот, акридину та продуктів їхньої взаємодії. Встановлено, що теплота утворення пероксикислот (ПК) і карбонових кислот (KК) збільшується із підвищенням довжини вуглеводневого радикалу. Залежності площ молекул ПК та молекул KК від кількості атомів карбону в молекулах є лінійними. Потенціали йонізації всіх досліджених ПК близькі і знаходяться в діапазоні 11.22–11.39 еВ, залежно від методів розрахунку.

Здійснено синтез нових гібридів 1,3,4-оксадіазол-2-тіонів з акридин 9(10H)-оном, структура яких підтверджена за допомогою хромато-мас-спектрометрії, ІЧ, 1H, 13C-спектроскопії. Досліджена тіон-тіольна рівновага у 8 розчинниках з різною діелектричною проникливістю за допомогою УФ-спектроскопії та методами квантової хімії з використанням базисів DFT/B3LYP та HF. Результати експериментальних розрахунків узгоджуються з теоретичними та показали переважання форми тіону.

За допомогою напівемпіричних методів квантової хімії охарактеризовано реакційну здатність різних α-алкілакролеїнів, знайдено їх оптимальну геометричну будову та розраховані теплоти утворення та дипольні моменти молекул. Теоретично обчислені параметри для α-алкілакролеїнів добре співпадають з експериментальними даними, які наведені в літературі для цих сполук.

Досліджено взаємодію ряду аміноантрахінонів з бензоїлізотіоціанатом з утворенням нових N-бензоїл-N’-(9,10-діоксо-9,10-дигідроантрацен-1-іл)-тіосечовин. Проведені квантово-хімічні розрахунки за допомогою Gaussian 03W та HyperChem 8, на основі яких підтверджено нуклеофільне приєднання аміноантрахінонів до бензоїлізотіоціанату (зарядовий контроль) та запропоновано його ймовірний механізм і обґрунтовано істотний вплив орто-замісників на перебіг цієї реакції. Розраховані значення абсолютної жорсткості та м’якості аміноантрахінонів.