механізм

Досліджено реакції озону з: 1,4-цис-полібутадієном (SKD); дієновим еластомером 35 NFA, який містить 1,4-цис (47 %), 1,4-транс (42 %), 1,2- (11 %) бутадієнових одиниць; 1,4-цис-поліізопреном (Carom IR 2200); 1,4-транс-поліхлоропреном (Denka M40) і 1,4-транс-поліізопреном в CCl4. Зміна в‘язкості розчинів полімерів при озонолізі характеризується числом розривання ланцюга на одну молекулу поглиненого озону (φ). Досліджено вплив умов масоперенесення реагентів на значення φ в барботажному реакторі.

Розглянуто будову макромолекули вітрену малометаморфізованого вугілля. Наведено механізм термічної підготовки в електромагнітному полі газового вугілля.

Внаслідок максимального вилучення карбон-вмісних компонентів, підвищено вміст аморфного силіцій(IV) оксиду у твердому залишку рисового лушпиння. Вибрано екстрагенти відповідно до гіпотези про механізм екстрагування карбон-вмісних компонентів з рисового лушпиння рідкими екстрагентами. Встановлено вплив основних технологічних чинників: температура, час процесу та концентрація екстрагенту.

В огляді, що базується на 92 посиланнях, розглянуто руйнування органічних речовин внаслідок озонування та стосується різних класів кисневмісних органічних сполук – спиртів, кетонів, етерів та гідроксибензолів. Обговорено механізми реакції цих сполук з озоном в органічних розчинниках і представлені відповідні схеми реакції. Приведені кінетичні і деякі термодинамічні параметри. Показано залежність кінетики та механізму реакції озонування від структури сполук, середовища і умов реакції. Зазначено і обговорено різні можливості застосування озонолізу.