очищення води

Процес електрокоагуляції широко використовують для вилучення забруднюючих речовин з промислових стічних вод. У цьому дослідженні зроблено спробу дослідити проведення процесу електрокоагуляції з використанням алюмінієвих і залізних електродів для обробки іонів металів, наявних у синтетичних гальванічних стічних водах. Досліджувані електроди були з перфораціями та без них, і встановлено, що ефективність електродів з перфорацією (80 %) була вищою, ніж без перфорацій (50 %). Ефективність вилучення іонів важких металів зростала з часом утримування та постійним струмом.

Досліджено коагулюючі та дезинфікуючі властивості Moringa oleifera (Моринга масляниста) та Citrus paradisi (грейпфрут) на зразках, отриманих з пакетованої води, води із свердловин, річкової та колодязної води. Показано, що Moringa oleifera адекватно функціонує після 2 годин відстоювання сильно мутної річкової води, і є більш ефективним у поєднанні з Citrus paradisi. Встановлено ефективність такої комбінації для очищення річкової води. Число загальної кількості Coliform та Escherichia coli (коліморфних бактерій та кишкової палички) знижується зі збільшенням часу оброблення.

Вода – єдина рідина, що використовується в їжі людини, яка представляє різні процеси виробництва та транспортування. Всі харчові рідини фактично потребують процесів виробництва та очищення в контрольованих середовищах, а також транспортування перевізниками. А воду, крім того, що процес її виробництва простіший, можна постачати як розподільними мережами, так і шляхом транспортування перевізниками. В останні роки споживання пляшкової води значно зросло не тільки для потреб здоров’я, але й для інших потреб.

A new method has been developed to prepare an inexpensive magnetite-based reagent with balanced magnetic and sorption properties for colloidal removal from water solutions. The reagent has been obtained from the salts of ferrous iron at the room temperature. The kaolinite solution with the concentration range of 10 to 30 mg/l was chosen to carry out laboratory tests. The relationship between pH of the solution under treatment and the zeta potential of the reagent was investigated. It was found that the most effective heterocoagulation takes place at pH = 6.0–6.5.