осадонагромадження.

Мета. Метою роботи є визначення механізму вогнища землетрусу, який відбувся 29.09.2017 р. поблизу м. Стебник (21h46m8,4s, j = 49,34˚, λ = 23,49˚, h = 1,9 км, MD = 2,9) двома методами – за знаками вступів Р-хвиль та методом інверсії хвильових форм за даними обмеженої кількості станцій. Методика. Моделювання сейсмічних хвиль у неоднорідному середовищі, представленому у вигляді горизонтально-шаруватої пружної структури, здійснюється матричним методом.

За результатами дослідження динаміки вилучення газу залежно від відкритої пористості порід-колекторів, сформованих у різних геологічних умовах осадонагромадження, виділено три режими вилу­чення газу: початковий, де βг змінюється від 0 до 0,5, перехідний – 0,5–0,7 (для колекторів сарматського ярусу Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину), 0,5–0,8 (для колекторів візейського ярусу Рудівсько-Червонозаводської групи родовищ Дніпровсько-Донецької западини) і 0,5–0,6 (для карбо­натних колекторів міоцену південної частини акваторії Азовського моря) і завершальний.

Мета. Встановлення залежності просторового розподілу вуглеводневих скупчень різного типу від геодинаміки регіону. Методика. Охарактеризовано основні етапи формування осадового чохла Дніпровсько-Донецької западини, вивчено геодинамічні чинники, які приводили до формування палеоландшафтів, виконано палеогеоморфологічні та літолого-фаціальні реконструкції, визначено особливості седиментаційних процесів, формування речовинного складу і структури осадових комплексів та розподілу в них вуглеводневих скупчень різних типів.

The influence of the molecular architecture and the composition of block copolymers on their solid-liquid interface behaviour were investigated in detail. For this purpose, the surface modification of hydrophilic titanium dioxide and hydrophobic copper phthalocyanine pigments in aqueous dispersion by a series of amphiphilic block copolymers has been studied.