За результатами дослідження динаміки вилучення газу залежно від відкритої пористості порід-колекторів, сформованих у різних геологічних умовах осадонагромадження, виділено три режими вилучення газу: початковий, де βг змінюється від 0 до 0,5, перехідний – 0,5–0,7 (для колекторів сарматського ярусу Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину), 0,5–0,8 (для колекторів візейського ярусу Рудівсько-Червонозаводської групи родовищ Дніпровсько-Донецької западини) і 0,5–0,6 (для карбонатних колекторів міоцену південної частини акваторії Азовського моря) і завершальний. На завершальному етапі коефіцієнт вилучення газу не залежить від пористості (монотонно зростає на 2–3 %).
- Геодинамика Карпат / С.С. Круглов, С.Е. Смирнов, С.М. Спитковская и др. – К.: Наук. думка, 1985. – 136 с.
- Крупський Ю.З. Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. – К.: УкрДГРІ, 2001. – 144 с.
- Лукин А.Е. Вторичные минералого-геохимические изменения пород, связанные с нефтегазоносностью //Атлас геологического строения и нефтегазоносности Днепровско-Донецкой впадины. Ч. ІІ. Нефтегазоносность палеозойских отложений Днепровско-Донецкой впадины. – Львов: УкрНИГРИ, 1984. – 122 с.
- Нафтогазоперспективні об’єкти України. Наукові і практичні основи пошуків вуглеводнів в Азовському морі / П.Ф. Гожик, Б.М. Полухтович, С.М. Захарчук та ін. – К.: ПП ЕКМО, 2006. – 340 с.
- Нестеренко М.Ю. Петрофізичні основи обґрунтування флюїдонасичення порід-колекторів. – К.: УкрДГРІ, 2010. – 224 с.
- Федишин В.О. Низькопористі породи-колектори газу промислового значення. – К.: УкрДГРІ, 2005. – 148 с.