парламент

У статті з’ясовано природу представницької демократії як форми реалізації
народного суверенітету. Проаналізовано взаємозв’язок народного суверенітету та
представницької демократії. Обґрунтовано необхідність використання розширеного
підходу до кола суб’єктів народного представництва. Досліджено нормативні, політичні
та соціальні вимоги щодо процедури обрання представників народу та порядку
здійснення ними своїх повноважень у контексті реалізації народного суверенітету.

Аргументовано, що напівпрезидентська система державного правління не є уніфікованою, а натомість позиціонується різноманітною і гетерогенною структурою міжінституційних відносин. На цій підставі виокремлено інституційно-процесуальні фактори типологізації напівпрезиденталізму, які здебільшого обертаються довкола проблематики формування та відповідальності урядів, а також можливості розпуску легіслатур.