У статті розглянуто питання депутатської недоторканності, зокрема індемнітету та імунітету, як ключових елементів захисту народних депутатів від політичних переслідувань. Проаналізовано міжнародний досвід функціонування парламентського імунітету та його обмеження в різних країнах світу, зокрема у Німеччині, Австрії, Італії, Іспанії, Ірландії, Швеції, Швейцарії, Словенії, Сполучених Штатах Америки та ін. Особливу увагу присвячено позиції Венеційської комісії, яка рекомендує збереження імунітету у країнах з перехідною демократією. Також розглянуто приклади скасування імунітету в деяких країнах, таких як Нідерланди, Намібія та Малайзія.
В статті проаналізовано зміни в українському законодавстві, що призвели до скасування депутатського імунітету у 2020 році, та обговорено можливі наслідки цього рішення. Також підкреслено, що повне скасування імунітету може створити ризики для депутатів, зокрема у вигляді політичного тиску. У зв’язку з цим обґрунтовано важливість збереження індемнітету як механізму захисту свободи слова депутатів і незалежності їхніх рішень. Стаття спрямована на пошук балансу між потребою відповідальності депутатів перед законом та захистом їхньої незалежності.
Окремо досліджено питання зняття депутатського імунітету через порушення професійних та етичних стандартів, що є однією з основних підстав для таких дій. Доведено, що практика розвинених демократичних країн свідчить про тенденцію до уніфікації стандартів парламентських імунітетів на міжнародному рівні.
Чітке визначення в законі умов для притягнення депутатів до відповідальності може забезпечити більше прозорості, ніж повне скасування недоторканості, як це зроблено нині в Україні. Зважаючи на прогалини та недосконалість чинного законодавства з цієї проблематики, варто окреслити такі напрями його вдосконалення: запровадити чіткі санкції дисциплінарної відповідальності за порушення, такі як образа чи наклеп, а також розробити механізм розумного обмеження індемнітету. Також треба звернути увагу й на інші проблемні аспекти в нашій країні, зокрема на корупцію, яка, попри скасування депутатської недоторканості, все ж дає змогу депутатам не відповідати за свої дії.
- Щебетун І. С., Горейко Н. В. (2021). До питання про депутатську недоторканість. Стаття: Наукові праці НУ ОЮА. C. 215–220. URL: http://naukovipraci.nuoua.od.ua/arhiv/tom29/28.pdf (Дата звернення: 27.12.2024).
- Красношапка А. В. (2021). Зняття депутатської недоторканності: плюси і мінуси. Стаття, Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”. C. 250–253. URL: https://repository.kpi.kharkov.ua/server/api/core/bitstreams/422e7e39-8c... (Дата звернення: 27.12.2024).
- Report on the scopeandlifting of parliamentary immunities / European comission for democracy through law, Strasbourg, 2014. URL: https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2014)011-e. (Accessed: 27.12.2024).
- Інститут депутатської недоторканності: зарубіжний досвід. Інформаційна довідка, підготовлена Європейським інформаційно-дослідницьким центром на запит Комітету Верховної Ради України, 8 c. URL: https://infocenter.rada.gov.ua/uploads/documents/29307.pdf (Дата звернення: 27.12.2024).
- Основний закон Федеративної Республіки Німеччина: від 23 травня 1949 р.: від 19 грудня 2022 р. URL: https://www.gesetze-im-internet.de/gg/BJNR000010949.html (Дата звернення: 26.12.2024).
- Конституція Австрії: від 1 жовтня 1920 року. URL: https://www.verfassungsvergleich.de/au00000_.html#A057_ (Дата звернення: 26.12.2024).
- Конституція Ірландії: від 29 грудня 1937 р. URL: https://www.irishstatutebook.ie/eli/cons/en/html (Дата звернення: 26.12.2024).
- Конституція Словенії: від 23 грудня 1991 року. URL: https://pisrs.si/pregledPredpisa?id=USTA1 (Дата звернення: 25.12.2024).
- Конституція Республіки Польща: від 2 квітня 1997 року. URL: https://www.sejm.gov.pl/prawo/konst/polski/kon1.htm (Дата звернення: 04.10.2024).
- Конституція Фінляндії: від 11 червня 1999 року. URL: https://www.finlex.fi/fi/laki/ajantasa/1999/19990731 (Дата звернення: 27.11.2024).
- Колюх В. (2015). Депутатська недоторканність: зарубіжний досвід і українські проблеми. Віче: журнал. Наукова бібліотека № 3, Київ, лютий. URL: https://veche.kiev.ua/journal/4561/ (Дата звернення: 26.12.2024).
- Конституція Італії: від 1 січня 1948 року. URL: https://www.senato.it/istituzione/la-costituzione/parte-ii/titolo-i/sezione-i/articolo-68 (Дата звернення: 26.12.2024).
- Історія депутатської недоторканності в Україні, та як у світі встановлюють межі “імунітету” народних обранців. (2017). Прямий. URL: https://prm.ua/istoriya-deputatskoyi-nedotorkannosti-v-ukrayini-ta-yak-v-yevropi-vstanovlyuyut-mezhi-imunitetu-narodnih-obrantsiv/ (Дата звернення: 25.11.2024).
- Протокол про привілеї та імунітети Європейського Союзу (в редакції Лісабонського договору від 13 грудня 2007 р.). База даних “Законодавство України”. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_623 (Дата звернення: 27.12.2024).
- Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України) : Закон України від 03.09.2019 р. № 27-IX : станом на 1 листопада 2022 р. База даних “Законодавство України” / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/27-20#Text (Дата звернення: 27.12.2024).
- Тарасова А. Д., Червінська Д. І. (2021). Депутатський імунітет та індемнітет: український і зарубіжний досвід. Юридичний науковий електронний журнал, 2021. C. 24–27. URL: http://lsej.org.ua/5/6.pdf (Дата звернення: 26.12.2024).