покарання

Чинне кримінальне законодавство значною мірою удосконалило основні положення інституту призначення покарання. Зокрема, вперше закріплена норма, згідно з якою суду пропонується обирати більш суворий вид покарання з числа передбачених санкцією відповідної статті Особливої частини КК України тільки в тому випадку, якщо менш суворе покарання не здатне забезпечити досягнення встановлених законом цілей покарання. Вказаному припису необхідно слідувати і при призначенні такого виду кримінального покарання, як довічне позбавлення волі.

Відмежовано поняття “особа винного”, “особа злочинця” та “суб’єкт злочину”. Відтак проаналізовано групи ознак, що характеризують зазначені поняття.

Досліджено з кримінально-правового та кримінологічного поглядів проблему
домашнього насильства. Зазначено, що нині виникла необхідність у системному аналізі
сфери сімейно-побутових відносин, оскільки в цій сфері виявилися нові кримінологічно
значущі чинники, а також інтенсифікувалися ті чинники, які раніше діяли, що
позначилося на кількісних та якісних ознаках злочинності у сфері сімейно-побутових
відносин. Визначено, що внесення змін до Кримінального кодексу України і
запровадження цим кримінальної відповідальності за домашнє насильство стало

На підставі здійсненого аналізу змісту визначених у законі обов’язків для органів
пробації виявлено проблемні питання, що стосуються виконання покарання у вигляді
позбавлення права обіймати певні посади або займатись відповідною діяльністю
відносно засуджених за злочини у сфері пенсійного та соціального забезпечення України,
а також запропоновано науково обґрунтовані заходи щодо їх вирішення по суті

Проаналізовано питання декриміналізації як методу кримінально-правової політики. Підсумовуючи викладене, констатовано, що декриміналізація як процес офіційного визнання факту втрати певним діянням суспільної небезпеки та вилучення норми, яка раніше встановлювала кримінальну відповідальність за згадане діяння, із КК України, є одним із найдієвіших методів кримінально-правової політики.

The article is devoted to analysis of depenalization as a method of criminal-law policy. It
is concluded that the lack of a common understanding of the concept and essence of
depenalization does not allow the full implementation of this method of criminal-law in
practice. At the same time, he could act as one effective instrument for reforming domestic
criminal law in the context of the declared humanization of criminal responsibility and
punishment. It would seem that in this way it would be possible to significantly reduce the

In 2010, the 12th United Nations Congress on Combating Crime and Criminal Justice was held in Salvador, Brazil. The agenda for the discussion included eight issues, among them issues related to criminal justice measures to combat the smuggling of migrants and trafficking in human beings and 139 links to transnational organized crime, as well as crime prevention and criminal justice measures to combat violence against migrants, migrant workers and members of their families.

Аналізуються питання, пов’язані з діяльністю ІІІ Міжнародного тюремного конгресу, який проходив у Римі у 1885 р. Досліджено склад учасників останнього, основні ідеї, висловлені на ньому, та рішення, ухвалені у результаті його проведення. Окрему увагу звернено на питання попередження злочинності неповнолітніх.