полі-4-вінілпіридин

Аномальна сорбція йонів неодіму і празеодімію інтергеловою системою гідрогель поліакрилової кислоти - полі-4-вінілпіридин

Вивчені сорбційні властивості (ступінь сорбції, ступінь зв'язування полімерних ланцюгів) інтергельної системи гідрогель поліакрилової кислоти (hPAA) - гідрогель полі-4-вінілпіридину (hP4VP) щодо йонів неодиму та празеодіму. Встановлено, що віддалена взаємодія полімерів у міжгелевих парах забезпечує суттєві зміни електрохімічних та об'ємних гравіметричних властивостей. Визначено суттєве збільшення ступеня набухання hPAA при співвідношенні 17%hPAA-83%hP4VP; а hP4VP – при співвідношенні 83%hPAA-17%hP4VP.

Феномен дистанційної взаємодії і сорбційної здатності зшитих гідрогелів поліметакрилової кислоти і полі-4-вінілпіридіну відносно йонів ербію

Досліджено вплив гідрогелю поліметакрилової кислоти–полі-4-вінілпіридину (інтергелева система gPMAA–gP4VP) на сорбцію йонів ербію. Встановлено, що структура основного гідрогелю має значний вплив на самоорганізацію гідрогелю PMAA. Взаємну активацію гідрогелів досліджено у водному середовищі. Встановлено залежності коефіцієнта набухання, питомої електропровідності та рН водних розчинів. Визначено, що ступінь екстракції йонів ербію для PMAA і P4VP становлять 44 % і 17 %, відповідно.