Аномальна сорбція йонів неодіму і празеодімію інтергеловою системою гідрогель поліакрилової кислоти - полі-4-вінілпіридин

Вивчені сорбційні властивості (ступінь сорбції, ступінь зв'язування полімерних ланцюгів) інтергельної системи гідрогель поліакрилової кислоти (hPAA) - гідрогель полі-4-вінілпіридину (hP4VP) щодо йонів неодиму та празеодіму. Встановлено, що віддалена взаємодія полімерів у міжгелевих парах забезпечує суттєві зміни електрохімічних та об'ємних гравіметричних властивостей. Визначено суттєве збільшення ступеня набухання hPAA при співвідношенні 17%hPAA-83%hP4VP; а hP4VP – при співвідношенні 83%hPAA-17%hP4VP. Показано, що самі гідрогелі PAA та P4VP не мають достатньо високих сорбційних властивостей – ступінь сорбції йонів неодиму та празеодіму не перевищує 65 %, ступінь зв'язування полімерних ланцюгів не перевищує 55 %. Висока йонізація hPAA та hP4VP завдяки ефекту віддаленої взаємодії забезпечує значне покращення (до 30 %) сорбційних властивостей. Максимальна сорбція йонів неодиму та празеодіму спостерігається при співвідношенні 83% hPAA-17%hP4VP та 50%hPAA-50%hP4VP (ступінь сорбції становить 93,5 % та 93,6 % відповідно). Найвищі значення ступеня зв'язування полімерних ланцюгів (щодо йонів неодиму та празеодіму) спостерігаються при співвідношенні 83%hPAA-17%hP4VP та 50%hPAA-50%hP4VP – ступінь зв'язування становить 73,2 % та 75,4 % відповідно. Показано, що віддалена взаємодія надає можливості для створення інноваційних сорбційних технологій для вибіркової сорбції рідкісноземельних елементів.