політика

Анотація. На всіх етапах свого історичного існування людина прагнула осягнути, зрозуміти і
усвідомити себе, навколишній світ, себе у світі і світ у собі. У цьому плані світ релігії і права не є
винятком. Людство здавна цікавилося природою і сутністю людських відносин, нормами і правилами,
що визначають їхні особливості. Предметом людського розуміння завжди були відносини між явищами
релігії та права, їхні онтологічні основи, цінності та значення в житті людини і суспільстві.

Розглядаються основні ідеологічно мотивовані урбаністичні реформи, яких зазнало українське село протягом епохи соціалізму у ХХ ст., у сфері нормування площ земельних ділянок сільських садиб. Відслідковується втілення цих реформ у генеральних планах і планах детального розпланування сельбищних територій сільських поселень України. Автор аналізує  як зазначені реформи позначились на виробництві сільськогосподарської продукції, соціально-демографічній структурі сільського населення, структурі домогосподарств і загальній життєдіяльності та психології селян

Проаналізовано питання декриміналізації як методу кримінально-правової політики. Підсумовуючи викладене, констатовано, що декриміналізація як процес офіційного визнання факту втрати певним діянням суспільної небезпеки та вилучення норми, яка раніше встановлювала кримінальну відповідальність за згадане діяння, із КК України, є одним із найдієвіших методів кримінально-правової політики.

The article is devoted to analysis of depenalization as a method of criminal-law policy. It
is concluded that the lack of a common understanding of the concept and essence of
depenalization does not allow the full implementation of this method of criminal-law in
practice. At the same time, he could act as one effective instrument for reforming domestic
criminal law in the context of the declared humanization of criminal responsibility and
punishment. It would seem that in this way it would be possible to significantly reduce the

Analyzed scientific views of the great German philosopher Hegel’s dialectic relationship
and on relations between the state and the Christian religion. In his work «Philosophy of Law»
German philosopher deeply and comprehensively reveals the role and place of state not only in
the development and functioning of society, but also the Christian religion as an important
institution in the formation of spirituality and high morality in society.

Розглядається науково-теоретична, літературна і громадсько-політична діяльність
генія українського народу І. Я. Франка, спрямована на соціальне і національне визволення
українського народу, в якому важливе місце посідає боротьба за його права і свободи

Історія ідеї соціальної держави достатньо відстежена і проаналізована, висвітлена
також практика її інституціоналізації та функціонування. Вивчено специфічні ознаки
акумуляції і перерозподілу нею національних ресурсів. Ретельно розглянуто досвід
реалізації патронажної ролі держави. На цій основі виявлено і плюси, і мінуси, які
неминуче супроводжують виконання державою такої ролі. Показані неоднозначні
економічні, політичні, етичні, психологічні та інші наслідки її втілення у повсякденне
життя.

Розглянуто проблему захисту свободи, незалежності і суверенітету держави в філо-
софських, політико-правових концепціях великого німецького філософа Г. В. Ф. Гегеля.
Німецький мислитель дав глибокий аналіз ролі і місця держави в розвитку і
функціонуванні суспільства. Він один із перших акцентував увагу на необхідності
захищати державу її свободу, незалежність і суверенітет від агресії. У цьому аспекті
розкрив роль, значення народу і армії в захисті своєї держави. Філософсько-правові,

У статті проаналізовано проблему інформатизації освіти. Визначено роль освітньої
сфери в інформаційному глобальному суспільстві, основні прояви інформатизації
освіти, з-поміж яких нові засоби набуття знань, інноваційність технічних ресурсів
отримання інформації; посилення внутрішньо-державної та міжнародної комунікації
освітньо-наукової сфери; формування нового змісту освіти та нові форми освіти,
зокрема дистанційна освіта та віртуальні університети.

Без держави не може бути громадянського суспільства, а без останнього неможливе
існування повноцінної правової держави, оскільки вони є органічними сторонами одного
цілісного життя людини і сучасного цивілізованого суспільного буття. Вчення про соціальну
державу виникло на ґрунті багатьох соціальних, економічних, політичних теорій. У ньому
відображені й розвинені ідеї блага народу, справедливості, рівності, гідного існування. Деякі
з цих ідей з’явились у Стародавньому світі, зокрема: окремі теорії держави і права;