полівінілхлорид

Плівки на основі полівінілхлориду та порошків необробленої й обробленої силаном яєчної шкаралупи в різних співвідношеннях були отримані методом лиття з розчину. Зразки витримували у воді протягом 25 діб. Визначено вплив ступеня наповнення й обробки наповнювача на поведінку і властивості композицій при розтягуванні та порівняно їх із матеріалами до занурення.

Виявлено особливості одержання і модифікування Ba-, Zn-вмісних полімер-силікатних наповнювачів. Встановлено вплив полістирольних модифікаторів (суспензійного і удароміцного полістиролу) та дрібнодисперсних Ba-, Zn-вмісних полімер-силікатних наповнювачів на процес желювання, характер кривих течії, реологічні характеристики: індекс течії і границю текучості, а також на термостабільність, поверхневу твердість і число пружності пластифікованого полівінілхлориду

Наведено результати експериментальних досліджень міднення гранул полівінілхлориду в розчині хімічного осадження. Досліджено вплив площі поверхні гранул полівінілхлориду на кінетичні закономірності відновлення міді і вміст міді на металізованих гранулах. Встановлено, що площа поверхні гранул полівінілхлориду має значний вплив на швидкість відновлення іонів міді і ніяк не впливає на кількість відновленої міді. Розраховано товщину шару одержаної мідної оболонки на гранулах полівінілхлориду різного розміру залежно від вмісту металу.

Досліджено вплив природи металовмісних полімер-силікатних наповнювачів на морфологію, поверхневу твердсть, теплостійкість за Віка та пружно-пластичні властивості ПВХ пластикатів. Встановлено вплив полімер-силікатних наповнювачів на фізико-механічні, теплофізичні властивості та умови спрямованого регулювання технологічних та експлуатаційних властивостей модифікованих композитів.

Необхідність створення нових різновидів полімерних композиційних матеріалів викликана значним попитом сучасної техніки на такі матеріали. В даний час уже налагоджено виробництво широкого асортименту наповнювачів і полімерних матриць, що дозволяє використовувати полімерні композиційні матеріали в якості як конструкційних матеріалів, так і матеріалів спеціального призначення.

Досліджено вплив полімерного модифікатора полівінілхлориду на хімічну стійкість поліестерних композитів. З результатів проведених досліджень виявлено, що рівноважне водопоглинання для поліестерних композитів встановлюється впродовж 7-14 діб. Водопоглинання немодифікованого поліестерного матеріалу становить близько 1,5 %.

Наведено результати експериментальних досліджень особливостей механічної активації порошкоподібного суспензійного полівінілхлориду цинком. Розроблено методику дослідження ефективності механічної активації порошкоподібної полімерної сировини дрібнодисперсними металами. Досліджено вплив співвідношення порошкоподібного полівінілхлориду і дрібнодисперсного цинку, часу обробки суміші, а також ступеня завантаження кульового млина на ефективність активації полімерної поверхні.

Досліджено вплив полімерного модифікатора полівінілхлориду на процес структурування ненасичених поліестерних смол. На підставі ротаційної віскозиметрії виявлено, що введення полівінілхлориду в кількості 2-5 мас.ч. пришвидшує наростання значення в’язкості досліджуваних систем, що обумовлено впливом полімерного модифікатора на характер міжмолекулярних взаємодій між компонентами системи. Встановлено, що введення полівінілхлориду в композиції на основі ненасичених поліестерних смол зменшує як час гелеутворення, так і час мікрогелеутворення.

Одержано полімерні композиційні матеріали (ПКМ) на основі полістиролу та полівінілхлориду. В процесі даної роботи були отримані ПКМ з такими модифікованими та не модифікованими наповнювачами: крейда, каолін, аеросил, діоксид титану, оксид алюмінію.