рентгенофлуоресцентний аналіз

Одним із варіантів переробки відходів поліетилену є низькотемпературний піроліз, цільовим продуктом якого є піроконденсат. Вивчено фракційний склад і властивості піроконденсату піролізу поліетиленових відходів, одержаного за різних температур і тривалості. Проведено розділення піроконденсату на бензинову та дизельну фракцію і залишок. Встановлено склад і властивості цих фракцій та пов’язано їх з умовами процесу піролізу. Проведено рентгенофлуоресцентний аналіз піроконденсату і вузьких фракцій, виділених із нього.

У роботі описано результати з вивчення процесу очищення відпрацьованих мінеральних і напів-синтетичних моторних олив у присутності кристалічного карбаміду. Вивчено вплив основних чинників керування процесом (кількості основного реагенту, тривалості та температури) на зміну експлуатаційних властивостей очищених моторних олив. За встановлених оптимальних умов очищено відпрацьовані мінеральні та напівсинтетичні моторні оливи для бензинових й дизельних двигунів.

Одним з варіантів утилізації зношених автомобільних шин є низькотемпературний піроліз, цільовим продуктом якого є піроконденсат. Вивчено фракційний склад і властивості піроконденсату піролізу гумових відходів, отриманого на промисловій установці. Проведено розділення піроконденсату на бензинову та дизельну фракцію і залишок. Встановлено склад та властивості цих фракцій. Проведено рентгенофлуоресцентний аналіз та ІЧ-спектроскопічні дослідження піроконденсату і вузьких фракцій, виділених з нього.

Проведені дослідження експлуатаційних властивостей нової та відпрацьованої напівсинтетичної моторної оливи Castrol 10W-40 для дизельних двигунів автомобілів комерційного класу використання. Наведені результати дериватографічного та ІЧ-спектроскопічного досліджень. За допомогою рентгенофлуоресцентного аналізу встановлено склад неорганічної частини досліджуваних напівсинтетичних олив.

Розроблено поточну схему комплексного методу регенерації відпрацьованих мінеральних моторних олив (ВММО), який включає процес термоокиснювальної регенерації, вакуумну перегонку та доочищення регенерованої оливи карбамідом. Встановлено, що регенеровані оливи можуть використовуватись, як базові оливи, а побічні продукти процесу – відгін та залишок – можуть використовуватись для виробництва палива та бітуму, відповідно.