риторика

Динамічні зміни сьогодення знаходять свій прояв в перерозподілі ролей суб’єкта і об’єкта комунікації в контексті зростання їхніх професійних знань. Тому в умовах сучасної інформаційної культури освітня парадигма трансформації інформації також істотно видозмінюється. Зовнішнє вираження професійної культури юриста проявляється в його риторико-комунікативній культурі. У ній також відображається весь соціокультурний досвід, який поєднує в собі складові спеціалізованого і буденного

З’ясовано  вплив  філософсько-правових  ідей  періоду  Нового  часу,  основних
тенденцій  розвитку  логіки  та  риторики  на  формування  теорії  юридичної  аргументації. 
Наголошено  на  визначальному  впливу  раціоналізму  як  нової  наукової  парадигми  на
формування  нових  підходів  в  аргументації.  Проаналізовано  зміну  співвідношення
логіки  та  риторики  у  філософському  знанні  та  їх  вплив  на  процес  аргументування. 
Охарактеризовано  філософські  та  філософсько-правові  концепції,  що  здійснили

У статті проаналізовано труднощі й проблеми перекладу українською мовою з латинської риторичних термінів, вжитих і пояснених у трактаті «Про риторичне мистецтво» Теофана Прокоповича (1707 р.), з огляду на сучасні тенденції впорядкування науково-технічної термінології. На основі проведеного дослідження, а також розгляду сучасних тенденцій в українському науковому стилі зроблено висновок щодо схожості багатьох явищ і процесів у науковій мові XVIII ст. і в сучасних умовах.

The article is devoted to the study of the history of the formation of the theory of
reasoning in the context of the changes in philosophical knowledge in the second half of the
twentieth century. The main directions of the theory that have had the greatest influence on
the formation of the theory of argumentation, in particular, the neorortex of H. Perelman and
S. Tulmin, the pragma-dialectics of Ehmeren and Grootendorst, are analyzed. Characterized
by the main problems posed by the theory of reasoning: the interaction of the speaker and the

The article describes the history of the origin of the theory of legal argument in the philosophy of Ancient Greece, reveals the preconditions and reasons for its appearance and development. The analysis of sophistry and its influence on the practice of legal argumentation in ancient legal proceedings, the contribution of Plato and Aristotle to the formation of general theoretical foundations of reasoning, in particular, in logic and rhetoric, as well as their further development and perfection in Roman law (based on the views of Cicero and Seneca of the Elder).

Досліджено меми як експресивний риторичний ресурс у мас-медійних репрезентаціях російсько-української гібридної війни. Об’єктом розгляду є гасла й мікроцитати із 88 дискурсу російської пропаганди, що слугують для легітимації зовнішньої агресії та окупаційної політики РФ. Віддзеркалені в українському контрдискурсі як інтертекстуальний матеріал, вони використовуються у функції критичних мішеней-референцій для деконструкції фейків та знешкодження маніпулятивних програм. Загалом мережі меметичних знаків підпорядковані завданням символічної ідентифікації сторін конфлікту та їхніх завдань.

На основі аналізу творчої спадщини видатного римського оратора, філософа, політичного діяча, насамперед окремих його судових промов, з’ясовано особливості
риторичної аргументації, яку він застосовував з метою доказування й переконування опонентів у судових засіданнях, акцентовано на тому, що визначальні теоретичні положення, спрямовані на розвиток ораторського мистецтва, обґрунтовані у трактатах Цицерона, побудованих на глибокому знанні й переосмисленні доробку мислителів Античності, водночас ґрунтувалися на узагальненні власного практичного досвіду.
 
 

Taking into account the principle of competition on which the trial takes place, and also often decisive role in its human factor, consider specific features of the judicial reasoning, characteristic of each participant of the legal discourse. The exceptional accent is placed on the rhetorical aspect of argumentative practice, used in legal proceedings, when fully opened of the participants meaning in the process of solving the case.

One of consequences of influence on the modern world of processes of globalization and informatization, rapid development of information and of communication technologies there is forming of modern informative society, in that knowledge and information become the key resources of state and public development. During all history of humanity information was examined as a military, political, economic, sociological factor, that predetermined advancement of the state, society, and also progress of every his cock largely, is important.