спектрофотометрія

Дельта-амінолевулінову кислоту (ALA) використано як індекс біологічної дії для працівників, які піддаються впливу свинцю. Розроблено новий аналітичний метод з використанням полімерів з молекулярними відтисками (ПМВ) у мікроекстракції упакованими сорбентами для зразків сечі. Проведено спектрофотометричний аналіз зразків сечі. За допомогою Фур‘є спектроскопії визначені основні складові ПМВ. Показано, що розроблений метод є швидким, чутливим, селективним, екологічним та зручним у використанні. Він ж придатним для біомоніторингу осіб, які піддаються впливу свинцю.

Спектрофотометричним методом досліджено взаємодію йонів Pt(IV) з новими похідними азолідонів. Розроблено методику спектрофотометричного визначення платини(IV) за допомогою 5-гідроксиіміно-4-іміно-1,3-тіазолідин-2-ону за рН 5,0 у середовищі ацетатного буферу. Запропонований метод було апробовано під час визначення Pt(IV) у модельних розчинах та металічному сплаві.

Оцінено реакційну здатність 18-молібдодифосфатного гетерополікомплексу (18-МФК) щодо поліфенольних сполук, які містяться в зелених чаях. В таких реакціях в залежності від співвідношення відновника до 18-MФК співіснують одно- та двоелектронні гетерополі сині. Результати визначення загального вмісту поліфенолів у зелених чаях різних марок, отриманих з 18-МФК та реагентом Фоліна-Чокальтеу, близькі один до одного. Показані недоліки існуючих методів.

Невід’ємними компонентами стічних вод підприємств хімії і нафтохімії є моноциклічні ароматичні сполуки (бензол, толуол, етилбензол, ксилол, фенол та їх похідні). Токсична дія цих сполук виявляється у порушеннях діяльності ендокринної і центральної нервової систем людини, зміні видової і трофічної структури біоценозів.

The interaction of Os(IV) ions with morin, quercetin, luteolin has been investigated and the spectrophotometric methods of osmium determination using these reagents have been elaborated. The influence of various factors and the maximum yield of the products of Os(IV) ions interaction with flavonoids have been determined.

Досліджено можливість застосування прямої спектрофотометрії для кількісного визначення гідроксикоричних кислот. В якості кількісного критерію якості коренів цикорію запропоновано вміст гідроксикоричних кислот не менше 0,3 % у перерахунку на кислоту хлорогенову.

Досліджено взаємодію йонів Pd(II) з 5-гідроксиіміно-4-іміно-1,3-тіазолідин-2-оном (ГІТО) у водному середовищі. Знайдено оптимальні умови комплексоутворення йонів паладію(IІ) з 5-гідроксиіміно-4-іміно-1,3-тіазолідин-2-оном. Визначено склад комплексу. Розроблено спектрофотометричний метод визначення йонів паладію(ІІ) з ГІТО.

Встановлено оптимальні умови взаємодії діазосолей сульфаніламідів з о,о′-дигідроксизаміщеним азобарвником еріохром чорним Т на піставі чого розроблено методику спектрофотометричного визначення десяти сульфаніламідів у готових лікарських формах. В основі розробленої методики лежить реакція азосполучення діазосолі сульфаніламіду з продуктом розщеплення азобарвника, що приводить до утворення забарвленої азосполуки. Методика характеризується широкими межами лінійності (від 3 до 64 мкг/мл залежно від визначуваного сульфаніламіду), простотою, експресністю та відтворюваністю (Sr ~ 0,040).

Спектрофотометричними методами було досліджено утворення хелатного комплексу йонів Cu2+ із 1-(5-бензилтіазол-2-іл)азонафтален-2-олом. Знайдені оптимальні умови для реакції комплексоутворення та екстракції в органічну фазу. Розроблено методику екстракційно-фотометричного визначення мікрокількостей міді.