1. JCCT
  2. Всі випуски
  3. Випуск 14, Номер 3, 2020
  4. Розроблення методу визначення уринної дельта-амінолевулінової кислоти з використанням полімерів з молекулярними відтисками

Розроблення методу визначення уринної дельта-амінолевулінової кислоти з використанням полімерів з молекулярними відтисками

JCCT.
2020;
Випуск 14, Номер 3
: сс. 334 - 342
https://doi.org/10.23939/chcht14.03.334

Дельта-амінолевулінову кислоту (ALA) використано як індекс біологічної дії для працівників, які піддаються впливу свинцю. Розроблено новий аналітичний метод з використанням полімерів з молекулярними відтисками (ПМВ) у мікроекстракції упакованими сорбентами для зразків сечі. Проведено спектрофотометричний аналіз зразків сечі. За допомогою Фур‘є спектроскопії визначені основні складові ПМВ. Показано, що розроблений метод є швидким, чутливим, селективним, екологічним та зручним у використанні. Він ж придатним для біомоніторингу осіб, які піддаються впливу свинцю.

спектрофотометрія
мікроекстракція упакованими сорбентами
молекулярно-імпринтовані полімери
дельта-амінолевулінова кислота
зразок сечі
  1. Liao L., Friesen M., Xiang Y.-B. et al.: Environ. Health Perspect., 2016, 124, 97. https://dx.doi.org/10.1289%2Fehp.1408171
  2. Park S., Elmarsafawy S., Mukherjee B. et al.: Hear. Res., 2010, 269, 48. https://doi.org/10.1016/j.heares.2010.07.004
  3. Yaman M.: J. Anal. At. Spectrom., 1999, 14, 275. https://doi.org/10.1039/A807432A
  4. Poreba R., Gac P., Poreba M., Andrzejak R.: Toxicol. Appl. Pharm., 2010, 249, 41. https://doi.org/10.1016/j.taap.2010.08.012
  5. García-Lestón J., Mendez J., Pasaro E., Laffon B.: Environ. Int., 2010, 36, 623. https://doi.org/10.1016/j.envint.2010.04.011
  6. Earl R., Burns N., Nettlebeck T., Baghurst P.: Aust. J. Psychol., 2016, 68, 98. https://doi.org/10.1111/ajpy.12096
  7. https://monographs.iarc.fr/wp-content/uploads/2018/06/mono87.pdf
  8. Tasmin S., Furusawa H., Ahmad S. et al.: Environ. Res., 2015, 136, 318. https://doi.org/10.1016/j.envres.2014.08.045
  9. https://www.acgih.org/forms/store/ProductFormPublic/documentation-of-the...
  10. Alexander C., Andersson H., Andersson L. et al.: J. Mol. Recognit., 2006, 19, 106. https://doi.org/10.1002/jmr.760
  11. Ansari S., Karimi M.: TrAC, 2017, 89, 146. https://doi.org/10.1016/j.trac.2017.02.002
  12. Abdel-Rehim M.: J. Chromatogr. A, 2010, 1217, 2569. https://doi.org/10.1016/j.chroma.2009.09.053
  13. Pereira J., Gonçalves J., Alves V., Câmara J.: Sample Preparat., 2013, 1, 38.
  14. Soleimani E., Bahrami A., Afkhami A., Shahna F.: J. Chromatogr. B, 2017, 1061-1062, 65. https://doi.org/10.1016/j.jchromb.2017.07.008
  15. Soleimani E., Bahrami A., Afkhami A.. et al.: Arch. Toxicol., 2018, 92, 213. https://doi.org/10.1007/s00204-017-2057-z
  16. Abdel-Rehim M., Andersson L., Altun Z., Blomberg L.: J. Liq. Chromatogr. Relat. Technol., 2006, 29, 1725. https://doi.org/10.1080/10826070600716843
  17. Yu J., Wang S., Zhao G. et al.: J. Chromatogr. B, 2014, 958, 130. https://doi.org/10.1016/j.jchromb.2014.03.023
  18. Moein M., Abdel-Rehim M.: Bioanalysis, 2015, 7, 2145. https://doi.org/10.4155/bio.15.153
  19. Blomberg L., Abdel-Rehim M.: LCGC Europé. 2009, 22, 8.
  20. Azari M. et al.: Microchem. J., 2017, 134, 270. https://doi.org/10.1016/j.microc.2017.06.019
  21. Wada O., Toyokawa K., Urata G. et al.: Occup. Environ. Med., 1969, 26, 240. https://doi.org/10.1136/oem.26.3.240
  22. Sun M., Stein E., Gruen F.: Clin. Chem., 1969, 15, 183.
  23. Oishi H., Nomiyama H., Nomiyama K., Tomokuni K.: J.Anal. Toxicol., 1996, 20, 106. https://doi.org/10.1093/jat/20.2.106
  24. Tomokuni K., Ichiba M., Hirai Y.: Ind. Health, 1992, 30, 119. https://doi.org/10.2486/indhealth.30.119
  25. Morita Y., Araki S., Sakai T. et al.: Ind. Health, 1994, 32, 85. https://doi.org/10.2486/indhealth.32.85
  26. Tomokuni K., Ichiba M., Hirai Y., Hasegawa T.: Clin. Chem., 1987, 33, 1665.