технологічна схема

Розглядається задача знаходження режимних параметрів роботи газотранспортної системи, яка зводиться до розв’язання системи рівнянь у частинних похідних методом скінченних елементів. На стійкість знаходження розв’язку суттєво впливає крок за часовою координатою. Запропоновано адаптивний алгоритм зменшення впливу величини кроків на стійкість розв’язку. Крім цього, запропоновано алгоритм зменшення часу розв’язування режимних задач способом редагування технологічних схем – моделі структури системи транспортування газу.

Наведено постановку задачі розрахунку параметрів змінних газових потоків через ділянки газопроводів і компресорні станції як задачі математичної фізики з крайовими умовами, залежними від режимних газодинамічних параметрів. Запропоновано швидкі алгоритми розрахунку параметрів роботи компресорних станцій для різних функцій управління газоперекачувальними агрегатами.

Розглянута проблема оптимізації сумісної роботи газосховищ у складі газотранспортної системи України. Поставлені задачі і запропоновано алгоритми їх розв’язування. Отримані попередні оцінки потенціалу оптимізації роботи газосховищ та факторів впливу на величину таких оцінок.

Розглядається газотранспортна система із складною технологічною схемою та газодинамічні процеси, які в ній відбуваються. Сформульовані основні задачі на знаходження параметрів керування технологічними процесами транспортування газу та розроблено алгоритми їх побудови.

The gas transport system with the technological scheme of big degree of complexity and gas-dynamic processes which occur in it are considered. The main objectives of parameters finding of technological processes control of gas transportation are formulated and algorithms of their construction are developed.

Розглянуто задачу оптимізації сумісної роботи газосховищ в Західному регіоні України в складі газотранспортної системи. Поставлено на реальних даних числові експерименти для отримання попередніх оцінок потенціалу оптимізації та факторів впливу на величину таких оцінок.

The task about optimization of joint action of gas storages in the Western region of Ukraine as a part of the gas transport system is considered. Numerical experiments for receiving the previous estimates of optimization potential and factors of affect on value of such estimates are set with actual data.

Поставлено і розв’язано оптимізаційні задачі транспортування газу для різних критеріїв оптимальності, а також досліджено наявний потенціал оптимізації. В резуль- таті числових експериментів знайдено верхні оцінки потенціалу оптимізації як для окремих технологічних об’єктів, так і для усієї газотранспортної системи.

Запропоновано швидкі алгоритми аналізу даних вимірювання на великих інтервалах часу та розв’язування систем нелінійних контурних рівнянь, які дали мож- ливість розв’язати задачі ідентифікації в умовах невизначеності. Наведено класи- фікацію та характеристику невизначеностей. Запропоновано алгоритми знаходження параметрів моделей та стану об’єктів в умовах невизначеності.

Побудована математична модель структури газотранспортної системи, яка дала можливість сформулювати вимоги до програмних засобів створення технологічних схем. Розроблено швидкі алгоритми аналізу, синтезу та еквівалентування технологічних схем. Наведено функціональні можливості розробленого автоматизованого робочого місця розробника технологічних схем.

Побудована математична модель процесу руху газу в системі пласт підземного сховища газу–магістральний газопровід, в яку входять моделі всіх технологічних об’єктів, гідравлічно пов’язаних між собою. Встановлено обмеження, які накладаються на параметри моделей та газодинамічні процеси. Наведено постановки основних задач, які виникають під час моделювання роботи системи пласт підземного сховища газу – магістральний газопровід.

Змішуванням у розплаві різних поліолефінів одержують матеріали з необхідними специфічними властивостями, які неможливо одержати під час синтезу. У зв’язку з широким інтервалом молекулярних мас існує умовна градація поліетилену низького тиску за їх значеннями. За прийнятою класифікацією поліетилен низького тиску поділяють на так званий стандартний поліетилен низького тиску з молекулярною масою від 30 тис. до 700 тис. та надвисокомолекулярний поліетилен (НВМПЕ) низького тиску з молекулярною масою від 1 млн. і більше.