У статті розглянуто терміни української лінгводидактики в контексті гармонізації. Українські терміноодиниці описано в порівняльному аспекті з англійськими, польськими і російськими варіантами. Виявлено труднощі, які супроводжують гармонізацію.
Проаналізовано різні способи формулювання дефініцій з погляду виявлення такого способу, використання якого забезпечуватиме коректність дефініцій відповідно до завдань тлумачного словника (повідомлення набору унікальних ознак для відрізнення позначуваного від інших об’єктів; повідомлення найістотніших ознак для задоволення пізнавальних потреб людини; доступність дефініції терміна для розуміння її нефахівцем з даної галузі знань). Зроблено висновок про доцільність використання у тлумачних словниках наукових дефініцій.
Статтю присвячено правничій термінології як найдавнішому пласту термінологічної лексики української мови. Проаналізовано основні особливості, узагальнено стан і перспективи сучасної термінології права. Розмежовано ідеології «термін», «поняття», «терміносистема».
У статті проаналізовано українські та російські термінологічні видання, вказано на їхні особливості в галузі музейництва, виокремлено основні публікації, які стосуються різних проблем музеєзнавства.
Зазначено, що нечіткість понять “глобальна політика” і “глобальний розвиток” відображає незавершеність глобальних досліджень. Визначено, що обидва процесуальні терміни породжені глобалізацією і відображають динаміку глобальної реальності. Констатовано, що досліджувані явища еволюціонують взаємозалежно і комплексно. Стверджено, що детермінантами функціонування обох явищ є соціальні чинники, а рушіями – глобальні проблеми як “виклики”.
Розглянуто можливості термінологічного наповнення дисципліни у Віртуальному навчальному середовищі Львівської політехніки за допомогою глосарія, порядок його створення та особливості користування.
This article contains the facilities of terminological filling of discipline in Virtual learning system of Lvivska polytechnica by means of glossary, the way of its creating and the features of its using.
Мета. Проаналізувати полісемантичні процеси в українській геодезичній термінології (УГТ). Методика. Наявність кількох взаємопов’язаних значень у слові, які виникли переважно в результаті розвитку його первинного значення, свідчить про явище полісемії. Термін, як і звичайне слово, буває однозначним і багатозначним, проте термінологічна багатозначність має свої особливості. Під багатозначністю розуміють існування кількох значень слова, що виникло упродовж історичного розвитку первинного значення.